І сказав їм: Хіба для того приносять світильник, щоб поставити під посудиною чи під ліжком? Чи не для того, щоб поставити на підставці?
Бо немає нічого таємного, що не стало б явним, і немає нічого схованого, що не вийшло б назовні.
Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
І сказав їм: Дивіться за тим, що́ чуєте: якою мірою міряєте, такою й вам буде відміряно, і буде додано вам, що слухаєте.
Бо хто має, тому буде дано ще, а хто не має, у того буде забрано й те, що має.
І сказав: Царство Боже подібне до того, як коли людина кине в землю насіння,
і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, насіння сходить і росте, а як — сама не знає.
Бо земля приносить плід сама по собі: спочатку стебло, потім колос, потім у колосі налите зерно.
Коли ж плід дозріє, відразу посилає серп, бо настали жнива.
І сказав: До чого уподібнимо Царство Боже чи якою притчею пояснимо його?
Воно як гірчичне зерно, яке, коли сіється в землю, є найменшим з усього насіння на землі,
а коли посіється, виростає і стає найбільшою з усіх городніх рослин, і пускає великі гілки, так що в її тіні можуть гніздитися пташки небесні.
І багатьма такими притчами говорив до них слово, скільки вони могли слухати,
і без притчі не говорив до них, а Своїм учням пояснював усе наодинці.
У той же день, коли настав вечір, Він сказав їм: Перепливімо на той бік.
І вони, залишивши народ, взяли Його з собою, як Він і був, у човні. З Ним були й інші човни.
І піднялася велика буря: хвилі били в човен так, що він уже наповнювався водою.
А Він спав на кормі на подушці. Учні будять Його й кажуть Йому: Учителю, невже Тобі байдуже, що ми гинемо?
Він устав, заборонив вітру і сказав морю: Замовкни, стихни! І вітер ущух, і настала велика тиша.
І сказав їм: Чому ви такі боязкі? Як це у вас немає віри?
І вони дуже сильно злякались і казали один одному: Хто ж це такий, що і вітер, і море слухаються Його?
Біблія
Біблія для діточок
