1-е до коринтян 10:15-33

Поділитись

1-е до коринтян 10:15-33 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Звертаюся до вас як до людей розумних. Судіть самі, про що кажу я. Чаша благословення, за яку ми дякуємо, чи не є те ознакою того, що ми об’єднані пожертвою крові Христової? Хліб, що ми ламаємо, чи не є ознакою того, що ми об’єднані пожертвою тіла Христова? Існує один Хліб, і всі ми від одного Тіла, бо ми поєднані тим Хлібом. Погляньте-но на народ ізраїльський, коли вони їдять пожертви, чи не об’єднані вони тими підношеннями, що на вівтарі? Що ж я маю на увазі? Що їжа, яка приноситься в жертву бовванам нічого не варта, бо сам бовван — ніщо. Ні, швидше це означає, що люди, приносячи жертви бовванам, роблять це для нечистих духів, а не для Бога. А я не хочу, щоб ви були спільниками нечистих духів. Ви не можете одночасно пити з чаші Господньої і нечистих духів; не можете розділяти одночасно їжу Господню і диявольську. Чи прагнемо ми прогнівити Господа? Хіба ж ми сильніші за Нього? «Усе нам дозволено», — стверджуєте ви. Та не все на користь. «Усе нам дозволено». Та не все допомагає людям стати сильнішими. Нехай ніхто не шукає вигоди для себе, а лише дбає про ближнього свого. Їжте будь-яке м’ясо, що продається на ринку, не питаючи ні про що і без докорів сумління, бо «земля і все, що є на ній, належить Господу». Якщо хтось із невіруючих запросить вас на обід і ви вирішите піти, то їжте все, що перед вами на столі. Не питайте ні про що і не турбуйтеся про своє сумління. Але якщо хтось скаже вам: «Це м’ясо, що принесли в пожертву бовванам», — то не їжте його. Не їжте заради того, хто вам про це сказав і заради його сумління. Коли я так кажу, то маю на увазі не власне сумління, а сумління іншого. Бо навіщо дозволяти, щоб моя воля була засуджена чужим сумлінням. Якщо я їм з подякою, то навіщо мене ганьбити за те, за що я дякую Всевишньому? Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи ще щось робите — робіть усе на славу Богу. Не будьте перешкодою ні юдеям, ні поганам, ані церкві Божій. Так само, як я догоджаю всім і в усьому. Я шукаю користі не для себе, а для інших, щоб вони могли спастися.

1-е до коринтян 10:15-33 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Кажу як розумним; самі посудіть, що я кажу. Чаша благословіння, яку благословляємо, хіба не є участю в крові Христа? Хліб, який ламаємо, хіба не є участю в тілі Христа? Оскільки є один хліб, то ми, численні, становимо одне тіло, бо всі споживаємо від одного хліба. Подивіться на Ізраїль по плоті: хіба ті, що їдять жертви, не є учасниками жертовника? Що я хочу сказати? Що ідол є чимось чи що ідоложертовне є чимось? Ні, а що язичники, приносячи жертви, приносять їх бісам, а не Богу; а я не хочу, щоб ви були спільниками бісів. Не можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете споживати стіл Господній і стіл бісівський. Чи ми будемо викликати ревнощі в Господа? Хіба ми сильніші за Нього? Усе мені можна, та не все корисно; усе мені можна, та не все збудовує. Ніхто хай не шукає користі собі, а кожен користі іншому. Усе, що продається на м’ясному ринку, їжте, ні про що не розпитуючи ради совісті. Бо Господня земля і те, що наповнює її. Якщо хтось із невіруючих запросить вас і ви захочете піти, то все, що подадуть вам, їжте, ні про що не розпитуючи ради совісті. А якщо хтось скаже вам: Це ідоложертовне, — то не їжте ради того, хто повідомив, і ради совісті, бо Господня земля і те, що наповнює її. Совість же маю на увазі не свою, а іншого, бо чого моя свобода має судитися совістю іншого? Якщо я споживаю з подякою, то навіщо мене лихословити за те, за що я дякую? Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, все робіть для слави Божої. Не вводьте в спокусу ні іудеїв, ні еллінів, ні Церкву Божу, як і я всім в усьому догоджаю, шукаючи користі не собі, а багатьом, щоб вони спаслися.

1-е до коринтян 10:15-33 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я. Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря? Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали. Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського. Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього? Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все! Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього! Їжте все, що на ятках м’ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, Бо Господня земля, і все, що на ній! Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим? Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я? Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть! Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій, як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.

1-е до коринтян 10:15-33 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Кажу як мудрим: судіть самі про те, що я говорю. Чаша благословення, яку благословляємо, — хіба не є вона спільністю в Христовій крові? Хліб, який ломимо, — хіба не є він спільністю в Христовому тілі? Оскільки є один хліб, то ми, численні, становимо одне тіло, бо всі ми причащаємося одним хлібом. Погляньте на Ізраїля за тілом: хіба ті, котрі їдять жертви, не є спільниками жертовника? То що ж я кажу? Що жертва ідолам є чимось чи ідол є чимось? Ні, але те, що жертвують [язичники], — демонам жертвують, а не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками демонів. Не можете пити з Господньої чаші та з чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу і столу демонського. Чи будемо викликати ревнощі в Господа? Невже ми сильніші за Нього? Усе [мені] можна, але не все на користь. Усе [мені] можна, але не все будує. Хай ніхто не шукає свого власного, але [кожний] те, що для ближнього. Їжте все, що продають на ринку, без жодного докору сумління, адже Господня земля і все, що на ній! Коли хто з невірних запросить вас, і захочете піти, їжте все, що вам запропонують, без жодного докору сумління. Та якщо хтось вам скаже: Це з принесеного в жертву ідолам, — не їжте заради того, хто сказав, та через сумління. [Адже Господня земля і все, що на ній]. Маю на увазі не своє сумління, але іншого. Однак, чому моя свобода має визначатися сумлінням іншого? Коли я дякую за їжу, то чому мені дорікають за те, за що я дякую? Отже, коли ви їсте, коли п’єте чи щось інше робите, усе робіть на славу Божу. Не вводьте в спокусу юдеїв, греків і Божу Церкву, як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи своєї користі, але користі багатьох, щоб вони спаслися.

1-е до коринтян 10:15-33 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Яко мудрим глаголю; судїть, що я глаголю: Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового? Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось. Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї? що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть? Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів. Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській. Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його? Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує. Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого. Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти. Бо Господня земля і повня її. Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нїчого не сумнячись задля совісти. Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її. Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити маєть ся від совісти другого? Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що менї хулу приймати (за те), за що дякую? Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть. Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій, яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.