Вiд Марка 10:1-31
Вiд Марка 10:1-31 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм. І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити? А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам? Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити. Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь. Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх. Покине тому чоловік свого батька та матір, і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує! А вдома про це учні знов запитали Його. І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею. І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона. Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли. А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже! Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде. І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши. І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати? Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір. А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку. Ісус же поглянув на нього з любов’ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста. А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав! І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже! І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже! Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти! А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися? Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все! А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом. Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії, і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя. І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.
Вiд Марка 10:1-31 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
І пішовши звідти, Ісус прийшов до країни юдейської та землі по той бік Йордану. І знову натовп зібрався навколо Нього, тож навчав Він людей за звичаєм Своїм. Підійшли до Ісуса кілька фарисеїв і, випробовуючи, запитали Його: «Чи дозволено чоловікові розлучитися з дружиною своєю?» Ісус відповів: «Що вам Мойсей заповідав?» Вони кажуть: «Мойсей заповів, що чоловік може розлучитися з жінкою, давши їй розвідного листа». Ісус на те відповів: «Мойсей дозволив вам розлучатися з жінкою через упертість сердець ваших. Від самого початку створення світу, Господь „створив людей чоловіком і жінкою”. Ось чому „чоловік покине своїх батька та матір і з’єднається з дружиною своєю. І стануть вони єдиною людиною”, і більше не буде їх двоє, а буде одна плоть. Отож ніхто не роз’єднає тих, кого Бог з’єднав разом». Коли вони були в домі, учні знову запитали Його про це. І Він сказав їм: «Хто розлучається зі своєю дружиною й одружується з іншою жінкою, той грішить і чинить перелюб. І якщо жінка розлучається з чоловіком своїм і бере шлюб з іншим, також й сама чинить перелюб». Люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Але учні Його почали дорікати їм. Коли Ісус побачив це, то розгнівався й сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони. Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде». Ісус пригорнув дітей, поклав на них руки і благословив їх. Коли Ісус вирушив у путь, до Нього підбіг один чоловік і, упавши на коліна, запитав: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?» На те Ісус йому сказав: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога. Тобі відомі заповіді: „Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не бреши, не чини кривди, шануй батька й матір своїх”». Той відповів: «З юності я дотримуюся цих заповідей». Ісус подивився на чоловіка, сповнений любові до нього, сказав: «Одного тобі бракує: піди й продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І тоді матимеш ти багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною». Той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий. Ісус подивився на Своїх учнів й мовив до них: «Тяжко буде багатому ввійти в Царство Боже!» Учні були здивовані Його словами, та Ісус повторив: «Діти мої, як важко ввійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже». Учні були ще дужче вражені і казали один одному: «То хто ж тоді може бути спасенний?» Подивившись на них, Ісус відповів: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого». Тоді Петро промовив до Ісуса: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!» Тоді Ісус сказав: «Істинно кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, братів, сестер, матір, батька, дітей або господарство своє заради імені Мого та Євангелія, ще в цьому житті одержить у сто разів більше помешкань, братів, сестер, матерів, дітей і ланів, так само, як і переслідувань, а також — нагороду вічного життя в прийдешні часи. Багато з тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні — першими».
Вiд Марка 10:1-31 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Вирушивши звідти, Iсус прийшов у межі Іудеї по той бік Іордану; і знову зійшовся до Нього народ, і Він за Своїм звичаєм знову навчав його. І підійшли фарисеї і, спокушаючи Його, запитали: Чи можна чоловіку розлучатися з дружиною? Він сказав їм у відповідь: Що заповів вам Мойсей? Вони сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист і розлучитися. Ісус сказав їм у відповідь: То через ваше твердосердя Мойсей написав вам цю заповідь, а від початку творіння Бог створив їх чоловіком і жінкою. Тому залишить чоловік свого батька й матір і приліпиться до своєї дружини, і будуть двоє однією плоттю, так що вони вже не двоє, а одна плоть. Тому — що Бог поєднав, того людина хай не розлучає. У домі Його учні знову запитали Його про те ж саме. Він сказав їм: Хто розлучиться зі своєю дружиною і одружиться на іншій, той перелюбствує щодо неї. І якщо дружина розлучиться зі своїм чоловіком і вийде заміж за іншого, вона перелюбствує. Приводили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них, та учні забороняли тим, що приводили. Побачивши це, Ісус обурився і сказав їм: Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже. Істинно вам кажу: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде в нього. І, обнявши їх, Він клав на них руки і благословляв їх. Коли Він вирушав у дорогу, підбіг один чоловік і, впавши перед Ним на коліна, запитав Його: Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати вічне життя? Ісус сказав йому: Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не добрий, крім одного Бога. Ти знаєш заповіді: Не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, не відбирай, шануй свого батька і матір. Той сказав Йому у відповідь: Учителю, усе це я виконав з юності. Ісус, поглянувши на нього, полюбив його і сказав йому: Одного тобі бракує: піди продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді приходь і, взявши хрест, іди за Мною. Він похмурнів від цих слів і відійшов засмученим, бо мав багато добра. Подивившись навколо, Ісус каже Своїм учням: Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже. Учні були вражені Його словами, а Ісус, заговоривши, знову каже їм: Діти, як важко тим, хто надіється на багатство, увійти в Царство Боже. Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже. Вони ще більше були вражені й казали один одному: Хто ж тоді може спастися? Та Ісус, поглянувши на них, каже: Людям це неможливо, але не Богу, бо Богу все можливо. Тут Петро почав казати Йому: Ось ми залишили все і пішли за Тобою. Ісус сказав у відповідь: Істинно вам кажу: немає нікого, хто залишив дім, чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, чи дружину, чи дітей, чи поля ради Мене і Євангелія і не отримає у стократ тепер, у цей час, серед гонінь, доми, братів, сестер, матерів, дітей і поля, а в майбутньому світі — вічне життя. Багато ж перших будуть останніми, а останніх — першими.
Вiд Марка 10:1-31 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Вийшовши звідти, Він приходить на територію Юдеї, що на другому боці Йордану. Збирається знову до Нього натовп, і Він, за звичаєм, знову їх навчає. Підійшли фарисеї та, випробовуючи Його, запитували Його, чи можна чоловікові розлучатися з дружиною. Він же у відповідь сказав їм: Що вам заповів Мойсей? А вони промовили: Мойсей заповів написати листа про розлучення і відпустити. Ісус же сказав їм: Він вам написав цю заповідь через ваше жорстокосердя. Але від початку творіння [Бог] створив їх чоловіком і жінкою. Ось тому залишить чоловік свого батька й матір і з’єднається зі своєю дружиною, і будуть двоє одним тілом, так що вони вже не двоє, а одне тіло. Отже, що Бог поєднав, те людина хай не розлучає! Вдома учні знову розпитували Його про це. І Він каже їм: Якщо хто розлучиться зі своєю дружиною та одружиться з іншою, той чинить проти неї перелюб; і якщо вона розлучиться зі своїм чоловіком і вийде заміж за іншого, то й вона чинить перелюб. І приносили до Нього дітей, щоби доторкнувся до них. А учні забороняли їм. Побачивши це, Ісус обурився і сказав їм: Пропустіть дітей, хай приходять до Мене, і не забороняйте їм, бо таким належить Царство Боже. Запевняю вас: якщо хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього! Він обійняв їх і, поклавши на них руки, благословив. А як Він вирушав у дорогу, один підбіг, упав на коліна й запитав Його: Учителю добрий, що маю робити, аби успадкувати вічне життя? Ісус сказав йому: Чому називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрим, один лише Бог. Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір? Той сказав йому: Учителю, усе це я зберіг з малих літ! Поглянувши на нього з любов’ю, Ісус сказав йому: Одного бракує тобі: піди і все, що маєш, продай та роздай бідним, — і будеш мати скарб на небі. А тоді приходь, [бери свій хрест] і йди за Мною! Він же, засмутившись від сказаного, відійшов пригнічений, бо мав велике багатство. І, поглянувши навколо, Ісус каже Своїм учням: Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже! Учні були вражені тими словами. А Ісус знов у відповідь каже їм: Діти, як важко [тим, які надіються на багатство], увійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже! Вони ще більше дивувалися, говорячи між собою: Хто ж тоді може спастися? Поглянув на них Ісус, та й каже: Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все можливе. Тут Петро почав говорити Йому: Ось ми залишили все й пішли за Тобою. Ісус промовив: Запевняю вас: немає нікого, хто залишив би дім, або братів, або сестер, або матір, або батька, [або дружину], або дітей, чи поля — заради Мене й заради Євангелія — і при цьому не одержав би в сто разів більше вже тепер, у цей час, в умовах переслідувань, — і домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і поля, а в майбутньому віці — вічне життя! Багато перших стануть останніми, а останні — першими.
Вiд Марка 10:1-31 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейські через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх. І приступивши Фарисеї, питали Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його. Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей? Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити. І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю. З почину ж творення - чоловіком і жінкою створив їх Бог. Тим покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть удвох тїло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тїло. Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує. А в господї знов ученики Його про се питали Його. І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею. І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб. І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили. Побачивши ж Ісус, прогнївив ся, і рече їм: Дайте дїтям приходити до мене, й не боронїть їм; таких бо царство Боже. Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него. І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх. І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і впавши перед Ним на колїна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічнє наслїдувати? Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Нїхто не благий, тільки один, Бог. Заповідї знаєш: Не роби перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Не обижай, Поважай батька твого й матїр. Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого. Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест. Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі. І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти! Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Дїти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти! Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти. Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись? Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога. І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою. Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї, та й не прийняв у сотеро тепер, часу сього, серед гонення, домівок, і братів, і сестер, і матїрок, і дїтей, і земель, а в віку будучому життє вічнє. Многі ж перві будуть останнї, а останнї перві.