Вiд Марка 2:1-22
Вiд Марка 2:1-22 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
За кілька днів повернувся Ісус до Капернаума, і по місту пішла чутка, що Він був вдома. Тож зібралося там так багато людей, що місця не вистачало навіть за дверима. У той час, коли Ісус проповідував їм слово Своє, надійшов гурт із паралізованим чоловіком, якого четверо несли на ношах. Вони не могли пронести чоловіка до Ісуса крізь натовп, тож, розібравши дах будинку, де знаходився Христос, спустили до кімнати ліжко, на якому лежав паралізований. Коли Він побачив, як сильно вони вірують, то мовив до немічного: «Сину Мій, гріхи твої прощені». Там сиділи деякі книжники, які бачили, що Ісус зробив, та почали говорити поміж собою: «Як Він може казати таке? Він зневажає Всевишнього! Ніхто не може прощати гріхи, крім Самого Бога!» Ісус одразу взнав, що вони думали про себе і сказав їм: «Чому ви так думаєте? Що легше: сказати паралізованому: „Твої гріхи прощені” чи „Вставай, візьми свої ноші і йди?” Але Я доведу, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: «Кажу тобі: вставай, бери постіль свою і йди додому». Тієї ж миті паралізований встав, забрав свої ноші, і на очах у всіх пішов собі. Всі були приголомшені та славили Бога. Вони казали: «Ми ніколи не бачили нічого подібного». І знову Ісус вийшов до озера. Увесь натовп вийшов до Нього, і Він навчав їх. По дорозі Він побачив збирача податків Левія, сина Алфієвого. Ісус сказав йому: «Слідуй за Мною!» Тож Левій встав і вирушив за Ним. І сталося так, що коли Ісус їв у домі Левія, багато збирачів податків та грішників. (Адже чимало було таких, хто був Його послідовником). Коли книжники, які належали до секти фарисеїв побачили, що Ісус обідає з грішниками та збирачами податків, вони запитали Його учнів: «Чому Він їсть за одним столом зі збирачами податків і грішниками?» Коли Ісус почув це, Він відповів їм: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим. Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників до покаяння». На той час учні Іоана та фарисеї постилися. Деякі з людей спитали Ісуса: «Чому учні Іоана та фарисеї дотримуються поста, а Твої учні — ні?» Ісус відповів на те: «Чи бачили ви колись, щоб друзі нареченого постилися на весіллі, поки молодий ще з ними? Та прийде час, коли молодий залишить їх, тоді вони й засумують і почнуть поститися. До старої одежі не пришивають латки з неусадженої тканини, бо вона збіжиться й відірветься від старої тканини і діра буде ще більшою. Ніхто не наливає молоде вино в старі міхи, бо воно їх розірве, та й міхи зіпсуються. Навпаки, для нового вина потрібні нові міхи».
Вiд Марка 2:1-22 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Через декілька днів Iсус зновуприйшов у Капернаум, і розійшлася чутка, що Він у домі. Відразу ж зібралося багато людей, так що вже не було місця навіть біля дверей, і Він говорив їм слово. І ось приходять до Нього з паралізованим, якого несли четверо, і, не маючи змоги наблизитись до Нього через багатолюдність, розкрили дах над тим місцем, де Він був, і, прокопавши його, спустили постіль, на якій лежав паралізований. Ісус, побачивши їхню віру, каже паралізованому: Сину, прощаються тобі твої гріхи. А там сиділи деякі з книжників і міркували у своїх серцях: Що за такі богохульства Він говорить? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога? Ісус, відразу зрозумівши Своїм Духом, що вони так міркують у собі, сказав їм: Чому ви таке міркуєте у своїх серцях? Що легше: сказати паралізованому: Прощаються тобі гріхи, — чи сказати: Устань, візьми свою постіль і ходи? Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, — каже паралізованому, — кажу тобі: Устань, візьми свою постіль і йди додому. І той відразу встав, узяв постіль і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися й прославляли Бога, кажучи: Ми ніколи такого не бачили. А Iсус знову пішов до моря; і всі люди йшли до Нього, і Він навчав їх. Проходячи, Він побачив Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною. І той устав і пішов за Ним. І коли Ісус возлежав у його домі, то багато митників і грішників возлежало з Ним і Його учнями (бо їх було багато і вони ходили за Ним). А книжники й фарисеї, побачивши, що Він їсть із митниками й грішниками, сказали Його учням: Чому Він їсть і п’є з митниками й грішниками? Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов закликати не праведників, а грішників до покаяння. Учні Іоана й фарисеїв постилися. Вони приходять і кажуть Йому: Чому учні Іоана й фарисеїв постяться, а Твої учні не постяться? Ісус сказав їм: Хіба можуть поститись весільні гості, поки з ними молодий? Доки з ними молодий, вони не можуть поститися. Та настануть дні, коли забереться від них молодий, і тоді вони будуть поститися в ті дні. Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, інакше нова латка відірветься від старого, і дірка стане ще гіршою. І ніхто не наливає нове вино в старі бурдюки, інакше нове вино прорве бурдюки — і вино витече, і бурдюки пропадуть; а нове вино слід наливати в нові бурдюки.
Вiд Марка 2:1-22 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома. І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово. І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо. А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений. А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі! Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали: Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого? І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте? Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому: Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми! І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав. А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним. Коли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним. Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками? А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння. А учні Іванові та фарисейські постили. І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять? Ісус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть. Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів. І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша. І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків.
Вiд Марка 2:1-22 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А коли через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, поширилася чутка, що Він удома. І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово. І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо. Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, зробивши прохід, опустили носилки, на яких лежав паралізований. Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: Сину, прощаються твої гріхи! Були там деякі книжники, які сиділи й міркували у своїх серцях: Чому Він так каже? Він зневажає Бога! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога? І тут же Ісус, узнавши Своїм Духом, що вони собі так міркують, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших? Що легше: сказати паралізованому «прощаються тобі гріхи», чи сказати «встань, візьми свою постіль і йди»? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі. Говорить паралізованому: Кажу тобі: встань, візьми постіль свою та йди до свого дому! І той, узявши постіль, тут же встав і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: Ніколи такого ми ще не бачили! Ісус пішов знову до моря; і весь народ ішов до Нього, а Він навчав їх. І, проходячи, побачив Левія Алфеєвого, який сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав і пішов за Ним. І коли Він сидів за столом у його домі, багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за Ним. І книжники з фарисеїв, побачивши, що Він їсть з митниками та грішниками, говорили Його учням: Чому Він їсть з митниками та грішниками? Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов кликати не праведних, а грішників. Учні Іванові та фарисеї постили. Тож вони приходять і кажуть Йому: Чому учні Івана та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять? Ісус сказав їм: Хіба можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити. А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого, тоді, у ті дні, і будуть постити. Ніхто не пришиває латки з невибіленого полотна до старого одягу, інакше нове відірветься від старого, і діра стане ще гірша. І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки — і тоді й вино пропаде, і бурдюки, але молоде вино вливають у нові бурдюки!
Вiд Марка 2:1-22 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І знов увійшов у Капернаум через кілька днїв; і розголошено, що Він у господї. І зараз назбиралось багато, так що не було місця анї перед дверима. І проповідував Він їм слово. І приходять до Него, несучи розслабленого; несло його четверо. І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, на котрому лежав розслаблений. Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої. Були ж деякі з письменників, що там сидїли, і казали в серцях своїх: Що за хулу сей так говорить? хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог? І зараз, постерігши Ісус духом своїм, що так мислять собі, рече до них: На що се кажете в серцях ваших? Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постїль твою, та й ходи. От же, щоб ви знали, що Син чоловічий має власть оставляти на землї гріхи (рече до розслабленого:) Тобі глаголю: Устань, і візьми постїль твою, та й іди до дому твого. І встав зараз, і взявши постїль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили. І вийшов знов над море; а ввесь народ пійшов до Него, й навчав їх. І, йдучи мимо, побачив Левію Алфеєвого, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним. І сталось, як сидїв Він за столом у господї в него, посїдало з Ісусом і учениками Його й багато митників та грішників; було бо їх багато, і йшли слїдом за Ним. І бачивши письменники та Фарисеї, що Він їсть із митниками та грішниками, казали до учеників Його: Як се, що Він з митниками та грішниками їсть і пє? І почувши Ісус, рече до них: Не треба здоровим лїкаря, а недужим. Не прийшов я звати праведників, а грішників до покаяння. А були ученики Йоанові та Фарисейські постниками; й приходять і кажуть Йому: Чого ученики Йоанові та Фарисейські постять, Твої ж ученики не постять? І рече їм Ісус: Чи можуть синове весїльні постити, як жених з ними? Доки мають із собою жениха, не можуть постити. Прийдуть же днї, коли візьметься від них жених, і тодї постити муть в ті днї. І нїхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежини, ато нова латка урве старого, й гірша буде дїрка. І нїхто не наливає нового вина в старі бурдюки, ато нове вино порозриває бурдюки, й вино витече й бурдюки пропадуть; нове ж вино в нові бурдюки наливати.