Портрет лідерстваЗразок

ЛІДЕР БУДУЄ СТОСУНКИ

Серед перших християн був чоловік на ім’я Йосип. Він вирізнявся серед інших настільки, що апостоли дали йому особливе прізвисько «Варнава», що значить «син потіхи». Виглядає так, що прізвисько виявилося настільки влучним і так відповідало сутності людини, що воно стало його другим ім’ям.

Всюди, де Варнава з’являється в Писанні, він надихає, підбадьорює і допомагає комусь. Перша згадка: Варнава надихнув інших на жертовність, коли продав своє поле і приніс гроші в церкву. Друга згадка: Варнава прийняв Савла (колишнього гонителя церкви), повірив його свідоцтву і привів його до апостолів. Третя згадка: Варнава відправлений апостолами в Антіохію, щоб дати настанови новоствореній церкві.

Природа лідерства Варнави така, що незабаром в цій церкві утворилася ціла команда різних за походженням і дарами людей – серед них був і той самий Савл, котрий згодом став апостолом Павлом. Варнава відшукав Савла у Тарсі і запросив приєднатися до служіння в спільноті, яка дуже швидко зростала.

Варнава був чоловіком, який буквально жив для інших. Він використовував найменшу можливість, щоб підбадьорити, надихнути і дати гідний виклик.

Одного разу Варнава і Павло посварились, і таке стається. Причиною конфлікту став юнак на ім’я Іван Марк: Варнава хотів взяти його в місіонерську подорож, Павло відзначив ненадійність людини, котра вже одного разу залишила їх посеред служіння. Так вони і розійшлися – Павло в одну сторону, Варнава з Марком – в іншу.

І ось цікавий момент: через деякий час Павло в одному зі своїх листів згадує Івана Марка і говорить, що той йому потрібен. В цих словах дуже яскраво підсумовується лідерство Варнави: він готовий тратити час і зусилля, щоб «непотрібні» люди ставали потрібними.

Як спосіб мислення і життя Варнави перегукується зі словами Ісуса «знайти і спасти те, що загинуло»?

Що в історії Варнави дивує тебе найбільше?