Сумлінність

Метт Емерсон

На старт: 

«Саме так ми можемо бути певні в тому, що пізнали Бога, якщо дотримуватимемося заповідей Його. Хто говорить: «Я знаю Його!» і не виконує заповіді Його, той брехун, і правда не в його серці. А хто слухняний вченню Його, в тому любов до Бога й справді прибуває. Саме так ми можемо переконатися в тому, що ми в Бозі. Хто каже, що живе в Бозі, той мусить жити, як Ісус жив» 1 Послання Івана 2:3–6 (UMT).  

«Не обманюйте себе. Бога перехитрувати не можна, бо що посієш, те й пожнеш. Хто сіє на полі своєї гріховної натури, той пожне руїну. А хто сіє на полі Духа, той пожне від Духа вічне життя. Творімо ж добро невтомно, і пожнемо тоді вчасно, якщо не знесилимося й не відступимо. Тож, маючи таку нагоду, творімо добро всім людям, а особливо, нашим братам по вірі» До Галатів 6:7–10 (UMT).  

Увага: 

Чи вимагав твій тренер колись вишикуватися в лінію? Чи кричав він колись через те, що ти не пробіг коротку дистанцію на швидкість? Тебе виправлявляли знову і знову через один маленький промах у роботі з клюшкою? У лакросі ми швидко дізнаємось, що усі дрібнички, як і їх послідовність, надзвичайно важливі. Команда, яка може здобути м‘яч, класно кидає і ловить, робить усі елементарні дії добре щоразу зазвичай перемагає. Сумлінність – це постійне фокусування на деталях і їх послідовності. 

Сумлінна людина незалежно від обставин робить те, що потрібно. Їй можна довіряти, адже вона поводиться правильно і чесно в будь-якій ситуації, якими б не були її наслідки або становище в команді. Якщо вона помиляється, то бере на себе всю відповідальність за свої вчинки і думає, як все змінити на краще. 

У нашій культурі сумлінність вважають не такою важливою, як успіх,  схвалення чи задоволення. Людину нічим не спинити, коли вона хоче прорватись, бути поміченою чи знайти швидке розв’язання проблеми. Хоча кожне рішення, ухвалене нами - це маленьке зернятко, яке проросте в тлінну смерть або вічне життя. Бог хоче, щоб ми дивились на Нього для ухвалення будь-якого життєвого рішення. Він створив стандарти хорошого і поганого, Він єдиний шлях до вічного життя. Якщо наші орієнтири сфокусовані не на Ньому, а на цьому світі, то це призведе до нашого занепаду і смерті. 

Руш: 

1. Кого ти згадуєш, коли чуєш «людина-сумлінність»? Чому?

2. 1 Івана 2 каже, що якщо ми заявляємо, що знаємо Бога, але не виконуємо Його заповідей, то ми брехуни. Чому наші дії показують більше, ніж наші слова?

3. Чому істинна сумлінність вимагає правильного поводження в усіх обставинах?

4. Що або хто ще можуть мотивувати тебе ухвалювати рішення, крім Бога? Чому це погано, або чому це добре?

Тренування: 

• Йова 2:3

• Псалми 26:9–12

• Приповістей 2:6–8

• Приповістей 20:7

Додатковий час:

Боже, я маю бажання бути сумлінним. Це не завжди легко в наш час. Я щодня переживаю спокусу зробити те, що може знеславити Тебе. Дай мені сили славити Тебе моїми думками, діями, словами і вчинками. Я хочу бути Твоїм світлом! Молюся в Ім‘я Ісуса. Амінь.