Досконалість

Метт Емерсон 

На старт:

“Царство Боже подібне до того чоловіка, який перш ніж рушити в подорож, покликав своїх слуг і доручив їм пильнувати своє майно. Одному він дав п’ять талантів, другому — два, а третьому — один. Кожного наділив за здібностями та й поїхав. Одразу ж той, що одержав п’ять талантів, пустив їх в обіг і заробив іще п’ять. Так само зробив і той, який одержав два таланти. Він також вклав їх у справу й заробив ще два. А третій, який одержав один талант, пішов і закопав гроші в землю. Багато часу минуло, поки господар повернувся і зажадав їхнього звіту. Чоловік, який одержав п’ять талантів, приніс до господаря його п’ять талантів і ще п’ять зароблених, мовивши: „Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, а ось іще п’ять, що я заробив”. Тоді той сказав йому на це: „Гарна праця, ти добрий і вірний слуга! Оскільки ти добре впорався з цією малою сумою, я доручу тобі велику. Іди й розділи разом зі мною цю радість”. Тоді підійшов той слуга, який одержав два таланти від свого господаря, і мовив: „Господарю, ти доручив мені два таланти, а ось іще два, що я заробив”. Хазяїн відповів йому на це: „Молодець! Ти добрий і вірний слуга! Ти добре впорався з цією малою сумою. Отже, я доручу тобі більшу. Іди й розділи зі мною цю радість”. І підійшов до нього той, який одержав один талант, і мовив: „Господарю, я знаю, що ти жорстокий. Збираєш урожай там, де нічого не садив, жнеш там, де нічого не сіяв. Тому я злякався і пішов та й закопав гроші в землю. Ось, забери своє!” У відповідь той мовив: „Ти поганий і ледачий слуга! Знаєш, що я збираю врожай там, де не садив, і жну там, де не сіяв. Тобі слід було пустити гроші в обіг, то ж повернувшись, я б і своє одержав, і прибуток мав. Заберіть у нього талант і віддайте тому, хто має десять. Кожному, хто має, додасться ще більше і матиме він надміру, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить. Нікчемного слугу киньте геть в темряву кромішню, туди, де плач і скрегіт зубів від болю» Матвія 25:14–30 (UMT). 

Увага:

Ніщо в світі не стається випадково. Бог дає або забирає кожну річ, ситуацію в нашому житті для нашого блага і Його слави. Коли ми прагнемо досконалості, то починаємо усвідомлювати, що Бог є початок і кінець усього. Найкращий спосіб, як використати дари, якими Він нас наділив, як ми бачимо з цієї притчі, – це цінувати їх, примножувати і славити ними Бога. Прагнення досконалості – це прояв подяки Богові за все, що Він для нас зробив. Також це показує  іншим, який величний Господь і як Він керує нашими життями і цілим світом. 

Джон Гордон, відомий автор бестселерів і спікер, каже, що досконалість – це «бути найкращою версією себе і примножувати наші дари, таланти і можливості до нашого найвищого рівня». У  Біблії Ісус розповідає нам, що всі наші дари від Бога. У притчі про таланти Він показує правильний та хибний шляхи використання цих талантів. 

Руш:

1. Чого вас навчає ця притча?

2. Які таланти дані вам Богом?

3. Чи є успіх і перемоги головними вимогами в процесі набуття досконалості? Чому так або ні?

4. Чому важливіше фокусуватися на процесі набуття досконалості, ніж на результаті?

5. Що б ви обрали: бути найкращим у чомусь одному чи хорошим у всьому?

Тренування:

• Даниїла 6:3

• Филип’ян 4:8

• Тита 2:7

• Колосян 3:23

Додатковий час:

Боже, наші серця прагнуть досконалості у всьому, що ми говоримо і робимо. Дуже часто нам не вистачає досконалості, але це бажання нашого серця. Боже, допоможи нам, бо ми часто плутаємо зверхність і досконалість. Покажи нам свій шлях і керуй нами на ньому. Амінь!