Останні уроки: план читання на Страсний тижденьЗразок

"Служити і любити"

Я трохи схиблена на чистоті, але життя з трьома дівчатками віком до 5 років повністю вибило мене з гри. Я просто не могла встигати за усім, і дуже часто це зводило мене з розуму. Якось я купила знак, на якому було написано: "Вибачте за безлад. Мої діти створюють пам'ятні моменти". Я повісила його і проходила повз нього 100 разів на день, і минаючи купу кубиків лего, прання, балетних пачок, брудних тарілок і чистих рушників, які треба було скласти ще кілька днів тому, я пошепки казала собі: "Створюй пам'ятні моменти, Беккі. Створюй пам'ятні моменти".

Я можу так відволіктися на прибирання, що забути про любов.

Сьогоднішній уривок для читання переносить нас за стіл з тими, з ким Ісус провів багато днів, і кого Він любив і вважав Своїми.

Прочитайте Івана 13:1-17 і зверніть увагу на ставлення Ісуса до Своїх учнів.

Ісус, Син Божий і Викупитель всього людства, проявив смирення і помив смердючі ноги 12 чоловіків. Хоча не думаю, що Він звертав увагу на бруд чи сморід. Він знав, що це були Його останні години з тими, кого Він любив, і Він хотів, щоб вони запам'ятали цей урок — на цей раз самих слів було недостатньо. Тому Він опустився і змив їхній бруд.

Перечитайте Івана 13:15-17.

Кому ви служите (чи повинні служити)? Колегам чи співробітникам? Дітям? Сусіду по кімнаті, чоловікові чи дружині? Друзям? Сусідам?

Яким чином ви, образно кажучи, можете омити їхні ноги на цьому тижні? А може вам буквально треба помити чиїсь ноги? Чиї ж?

А тепер прочитайте Івана 13:34-35.

Через служіння один одному ми проявляємо любов. Насправді, Ісус каже, що саме так люди дізнаються, що ми - християни. Чи знають інші , що ви - християнин, послідовник Ісуса?

Те, як більшість представляє християнство у соцмережах, просто розбиває мені серце. Ми забули, що наша місія - служити і любити. Нас більше хвилює те, щоб перетворити тих, хто не обіцяв слідувати за Христом, на Його образ. Тоді як ми покликані служити і любити, а не змушувати інших змінюватись.

Як може служіння і любов, замість осуду, привести інших до Христа?

Яка це свобода - знати, що не ми змінюємо чи рятуємо світ! Усі ми покликані скоритися, обравши служіння та любов до інших.