Нехай прийде Царство ТвоєЗразок

МОЛИТВА:

Боже, я хочу благословляти інших, тому що отримав/ла благословення від Тебе. Відкрий мені, як я можу робити це вже сьогодні, і даруй відваги бути в цьому постійним/ою.

ДЛЯ ПРОЧИТАННЯ:

Уявіть, що ви гортаєте стрічку новин у соцмережах і натикаєтеся на пост, що добряче вас дратує. У ньому йдеться про якусь дуже нехорошу тему, і бажання вашого серця - втрутитись і щось зробити. Тож, ви поширюєте цей пост, додавши кілька слів від себе, аби передати, як сильно вас обурює той факт, що нікому до цього немає діла. А тоді… ви продовжуєте жити власним життям і почуваєтесь краще, бо зуміли втрутитися. Ви нікуди не йдете. Ви ні з ким не розмовляєте про це. В дійсності, ви нічого не робите. Однак почуваєтеся краще, ніби щось зробили. 

Звучить знайомо? Такого роду заняття тепер вже й назву має - "слективізм" або диванний активізм, а даний термін був офіційно зареєстрований в англійському словнику. Це найкоротший шлях напролом у нашому стремлінні зробити світ кращим. Я не хочу при цьому сказати, що поширювати важливі ідеї та статті то марна справа. Зовсім ні. Однак поширення інформації - це лише перший крок великої мандрівки. Якщо нам вдалося заспокоїти своє серце, ось так легко поширивши якийсь пост, замість того щоб реально втрутитись у проблему, то схоже ми пропускаємо значну частину того, що Бог хоче зробити в нас і через нас. Це все одно, що піти до улюбленого італійського ресторанчика й об'їстися хлібними паличками ще до того, як на стіл подадуть перше блюдо. Ви пропускаєте цілий прийом їжі, якого так чекали. 

Бог закликає нас бути біль ніж диванними активістами. У вищеподаних віршах книги Буття, Аврам (який згодом отримає ім'я Авраам) дізнається, що Бог збирається благословити його. Водночас Бог повідомляє, що Аврам сам "стане благословінням". Це подарунок з ціллю в додачу. Бог благословив Аврама, тож тепер він буде благословляти інших. 

Дана тема є провідною також і в Новому Заповіті. Павло підхоплює її в 2 Коринтян 1:3-7. Він пише, що Бог є джерелом втіхи, принаймні частково, аби ми теж втішали інших. Складається враження, ніби під впливом сучасної культури нам так і кортить перефразувати слова Павла наступним чином: "Бог втішає мене в скорботах, щоб я, в свою чергу, поширив пост про те, як багато людей на планеті потребують втіхи, і тоді всі дізнаються, як сильно я обурююсь, що моїм оточуючим немає до цього діла."

Не ведіться на цю спокусу. Не достатньо просто поширити гнівний допис про якусь проблему. Бог закликає нас бути частиною вирішення проблеми, що, звичайно, є набагато важчою та бруднішою роботою, проте водночас і значно більш вартісною та корисною. 

Якщо ви вірите в Бога, Який без вагань погодився не тільки забруднити, а й зранити Свої руки, аби врятувати вас, тоді це дуже логічно, що від нас очікується робити те ж саме для інших. 

Через Ісуса Бог так щедро благословив нас багатьма благословіннями, і разом з тим Він дав кожному з нас покликання та ціль - благословити цей світ. Ми покликані, щоб щедро ділитися своїм часом, ресурсами та енергією, аби разом з Богом нести зцілення та відновлення в цей зіпсований світ. Ми отримали благословення, щоб благословляти, та були змінені, аби приносити зміни.

РОЗДУМИ:

Існує можливість, що ваше життя буде для когось єдиною життєдайною звісткою про Ісуса. Наскільки ваше життя відображає те, що є важливим для вас? Наскільки ваше життя слідує тому, що є важливим для Бога? 

Виділіть сьогодні час, щоб записати свої роздуми на вказані вище запитання. Що є важливим для вас? Попросіть Бога відкрити ті речі у вашому серці, що не дають відображати ваш істинний скарб.