уроки біблійного материнстваЗразок

Двох синів наложниці Саула Ріцпи Давид віддав на страту гівонітянам у якості вибачення за те, що Саул колись порушив мирний договір, укладений з цим народом ще Ісусом Навином. Давид робив це, вірячи, що таким чином зніме з рук Ізраїля провину за невинно пролиту кров і Господь зупинить голод в країні. Але, насправді, цим вчинком він переступив закон Мойсея, який забороняв вбивати дітей за гріхи батьків. Синів Ріцпи, як і п’ятьох синів Меріви (онуків Саула), навіть не поховали після страти. В контексті того часу жінка, ще й наложниця, була абсолютно безсилою перед лицем політичних махінацій царя. Але Ріцпа мовчки робила те, що залежало лише від неї - від початку жнив аж до дощів вона заступалася за честь тіл загиблих, захищаючи їх від птахів вдень і від звірів вночі. Здавалось би - на що це може повпливати? Як виявилося, її смиренна турбота про дітей навіть після смерті зворушила серце царя і спонукала його до тих дій, післяяких край і справді був ублаганий Богом і голод завершився!