Micяць відповідальностіЗразок

Відповідальність – здатність розпізнавати Божий голос

   Шлях Самуїла до великого служіння почався з послуху священнику Ілію у виконанні простих завдань. Віддане служіння юнака священнику Господь приймав як служіння Йому Самому (1 Сам. 3:1). Одного вечора Бог покликав його, щоб розповісти про Свої наміри для дому священника, якому він прислуговує. Самуїл не розпізнав голосу Божого і, за звичкою, прийшов до Ілія. Коли таке сталося знову, священник зрозумів, що це Сам Господь говорить до юнака і дав йому інструкцію, що відповісти. Так Самуїл навчився розпізнавати Голос Божий і «не упускати ані жодного з Його слів» (1 Сам. 3:19). Завдяки цій здатності він став великим пророком, транслятором голосу Божого до народу ізраїльського.

   Ким би ми не були, наша відповідальність - навчитися розпізнавати голос Божий. До нашої свідомості щоденно доносяться тисячі голосів: від друзів, від батьків, від влади, від суспільства, від ворога нашої душі і, звичайно, від Бога. Той голос, якого ми слухаємо визначає напрям нашого життя, і що чіткіше ми його чуємо, то більший вплив він має на нас. 

     Якщо ми здатні розпізнати голос Божий і відгукнутися на нього, то відповідно зможемо зрозуміти, що Бог від нас очікує і виконувати Його волю в нашому житті, а отже, робити менше прикрих помилок. 

    Сьогодні найпоширеніший спосіб почути Бога, це читати Біблію. Вона богонатхненна і через неї Господь відкривається нам. Іноді Бог промовляє до нас через вірних Йому людей, через природу і ситуації, які з нами стаються. А ще Він сказав своє слово через Ісуса Христа, який є прикладом для нас у всьому. Ми відповідальні за те, щоб навчитися бачити і чути Бога, бо Він поруч і Він не мовчить. 

    Здатність розпізнавати голос Божий свідчить про нашу приналежність до Нього. Ісус сказав: «Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть. І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки» (Ів. 10:27-28).