Егоїзм

Сьогодні ми зосереджені на тому, щоб позбутися чогось, що стає все більш поширеним у сучасному світі: егоїзму.

Те, що ми робимо, не тільки в церкві, але й поза нею, не може бути зроблено в дусі егоїстичних амбіцій чи зарозумілості. Незалежно від того, чи ми на роботі, у школі, з друзями, із родиною, на ринку чи на керівній посаді, наші мотиви мають значення.

Запитання, яке ми повинні ставити собі, не таке: «Що для мене найкраще?» Натомість ми повинні запитати себе: «Що найкраще для Царства Божого?» Нашою амбіцією має бути пошук найкращого способу виконання досконалої волі Бога.

У Посланні до Филип’ян 2:3-4 сказано не робити нічого з егоїстичних амбіцій чи зарозумілості. Нічого означає нічого. Наскільки по-іншому виглядатиме наше життя, коли ми робимо все для блага Царства Божого, а не для себе?

1 Коринтян 10:24 відображає цей принцип, стверджуючи, що ніхто не повинен шукати власного добра, а лише добра для інших. Наскільки інакше виглядала б церква, якби кожен діяв з думкою про добро для інших? Наскільки інакше виглядав би світ, якби ніхто не діяв з егоїстичних амбіцій, а заради блага інших?

Коли наступного разу ми спробуємо зробити щось для інших або для Господа, попросімо Його розкрити, чи є наша мотивація егоїстичною.