ПСАЛОМ 90. ОБІТНИЦІ ЗАХИСТУ.Зразок

• ✝️“Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає, ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні, впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!... Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним побачиш”. (Псалом 90:5-8, Огієнка)

«Не будеш боятися» - це РЕЗУЛЬТАТ виконання того, про що йдеться у віршах вище: «Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає». Йдеться про щоденне перебування у волі Божій - саме там ми знаходимо мир і спокій для наших сердець. І навпаки, страх у серці є індикатором того, що наші взаємини з Богом та Його Словом ще не перебувають на належному рівні.

«Зарази, що в темряві ходить»: зараза ходить у темряві, але ми більше не в темряві! МИ ХОДИМО У СВІТЛІ, тому те, що у темряві, не стосується нас і не має доступу до нас. Нам не можна дозволяти цьому заходити в наш дім і впливати на нашу душу та тіло. Жодна зараза і близько не наближалася до Ісуса, тому що Він не дозволяв їй торкатися Його. Більше того, кожного, хто приходив до Нього із заразою, Ісус звільняв, ЗАСТОСОВУЮЧИ ВЛАДУ, якою був наділений.

Коли кари приходили на Єгипет, зараза вражала всіх, крім людей Завіту, на їхню територію не проникла жодна поразка. Якби єгиптянин сховався в домі єврея, поразка також пройшла б повз нього, тому що він тоді був би під дахом, в укритті від поразки, що ходить. Тому наше завдання – продовжувати залишатися у світлі, ПРОДОВЖУВАТИ БУТИ НА ТЕРИТОРІЇ ІСУСА.

❗️Ми самі ОБИРАЄМО, чи продовжувати нам ходити у світлі, чи дозволити дияволу через образу виводити нас у темряву. Коли ми приймаємо усвідомлене РІШЕННЯ ходити у світлі, тоді дійсно ніяка виразка і ніяка зараза НЕ МАЮТЬ МОЖЛИВОСТІ навіть доторкнутися до нас, тому що МИ ЗНАХОДИМОСЯ з ними НА РІЗНИХ ТЕРИТОРІЯХ.

«Своїми очима подивишся… і побачиш»: ми бачитимемо виразку і заразу, але при цьому нам важливо залишатися в позиції «я не боюся і не жахаюся». Чи можливе таке? Можливо, коли людина насправді покладає свою НАДІЮ на ГОСПОДА і приймає Його захист. Так Давид абсолютно безстрашно вийшов на Голіята, тому що був УПЕВНЕНИЙ у Богові та Його обітниці захисту.

Так Ісус мирно спав у човні під час шторму, ПОВНІСТЮ ПОКЛАДАЮЧИСЬ на Слово Бога: «Переправимося на інший бік». Учні ж опинилися в стані занепокоєння і страху, бо раніше вони перебували в надії не на Бога, а на СВОЇ ЗДІБНОСТІ та на свій досвід. У результаті, під тиском страху вони почали говорити вголос волю диявола: «Ми гинемо», тоді як з їхніх вуст повинні були виходити слова Божої волі: «Ми переправляємося на інший берег», тому що Бог так сказав.

📌Молитва подяки: Господи, дякую Тобі за те, що Ти мій ПРИХИСТОК і ЗАХИСТ. Ти Бог, на Якого я покладаюся, тому я не боятимуся жахів уночі і стріли, що летить вдень, виразки, що ходить у темряві, і зарази, що спустошує опівдні. Господи, дякую Тобі, що Ти покладатимеш переді мною ворогів моїх, скільки б їх не виступило проти мене. Я бачитиму, як Ти будеш робити відплату над моїми ворогами, в ім'я Ісуса! Амінь!

📌Проголошення віри: Я не боюся страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає, ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні! Я ВІРЮ, що біля мене падають тисяча і десять тисяч праворуч мене, але ні до мене, ні до мого дому, ні до моєї родини ніколи не наблизяться! Амінь!