Біблія Для ДітейЗразок

Жінка стояла на гомінкому пагорбі, і її очі з сумом дивились на жахливу картину. Помирав її син. Жінкою була Марія, а стояла вона біля Ісуса, прибитого до хреста.

Як все це сталося? Як міг Ісус закінчити таке чудове життя так жахливо? Як міг Бог дозволити Своєму Сину бути прибитим до хреста, щоб умерти на ньому? Чи не робив Ісус помилки, кажучи, хто Він є? Чи Бог підвів?

Ні! Бог не підвів. Ісус не зробив ніякої помилки. Ісус завжди знав, що буде вбитий лиходійними людьми. Ще коли Ісус був немовлям, старий чоловік на ім’я Симеон сказав Марії, що на неї чекає печаль.

За кілька днів перед тим, як Ісуса було вбито, жінка прийшла і вилила пахощі Йому на ноги. “Нащо таке марнотратство?”, - обурилися учні. “Вона ж добрий учинок зробила мені..., - відказав Ісус, - вона те вчинила на похорон Мій”. Які дивні слова!

Після цього Юда, один з дванадцяти апостолів Ісуса, згодився видати Ісуса первосвященикам за тридцять срібних монет.

На юдейському святі опрісноків Ісус востаннє вечеряв зі Своїми учнями. Він казав їм чудові речі про Бога і Його обіцянки тим, хто Його любить. Потім Ісус розділив з ними хліб і чашу. Цей хліб і чаша нагадували їм, що тіло і кров Ісуса були віддані для прощення гріхів.

Потім Ісус сказав Своїм друзям, що Він буде зраджений, а вони втечуть. Петро запевняв, що він не втече. “Перше, ніж заспіває півень, - відречешся ти тричі від Мене”, - сказав Ісус.

Пізніше тієї ночі Ісус пішов молитися у Гефсиманський сад. Учні, які були розом з Ним, поснули. “Отче мій, - молився Ісус, - коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, - не як Я хочу, а як Ти.”

Раптом до саду увійшов натовп на чолі з Юдою. Ісус не опирався, але Петро відтяв вухо рабу первосвященика. Ісус обережно доторкнувся до вуха раба й зцілив його. Ісус знав, що Його арешт був частиною Божого плану.

Натовп забрав Ісуса до дому первосвященика. Там юдейські провідники засудили Ісуса до смерті. Неподалік, біля вогнища прислуги, стояв Петро і дивився. Тричі люди дивилися на Петра й казали, що він був з Ісусом. Тричі Петро заперечував це, - саме так, як попереджав Ісус. Петро навіть клявся й присягався.

Саме тоді й заспівав півень. Це був неначе Божий голос до Петра. Згадавши слова Ісуса, Петро гірко заплакав.

Юда також шкодував. Він знав, що Ісус не був винний у жодних гріхах чи злочинах. Юда приніс назад 30 срібняків, але священники не схотіли їх узяти. Юда кинув срібняки, вийшов і повісився.

Священики привели Ісуса до Пилата, римського намісника. Пилат сказав: “Не знаходжу я в Ньому провини ніякої.” Але натовп продовжував кричати: “Розіпни Його! Розіпни Його!”

Зрештою Пилат піддався й засудив Ісуса на смерть на хресті. Вояки били Ісуса, плювали Йому в обличчя й бичували Його. Вони зробили жорстокий вінець з довгих, колючих шипів і натягнули вінець Йому на голову. Потім вони прибили Його до дерев’яного хреста помирати.

Ісус завжди знав, що Він так помре. Він також знав, що Його смерть принесе прощення грішникам, які поклали на Нього свою надію.

Після годин страждань Ісус промовив: “Звершилось!” і помер. Його робота була закінчена. Друзі поховали Його у приватній могилі.

Потім римські вояки запечатали могилу і поставили біля неї сторожу. Ніхто не міг зайти або вийти. Якби історія на цьому кінчилася, яка б вона була сумна. Але Бог зробив чудо. Ісус не залишився мертвий!

Рано вранці, у перший день тижня, деякі з учнів Ісуса побачили, що камінь був відсунутий від гробниці. Коли вони зазирнули всередину, Ісуса там уже не було.

Одна жінка, ридаючи, стояла біля гробниці. Їй явився Ісус. Вона, радісна, побігла повідомити інших учнів. ІСУС ЖИВИЙ! ІСУС ПОВЕРНУВСЯ З МЕРТВИХ!

Незабаром Ісус прийшов до учнів і показав їм Свої пробиті цвяхами руки. Це була правда. ІСУС БУВ ЗНОВУ ЖИВИЙ! Він простив Петру його зречення і сказав учням всіх повідомити про Нього. Потім Він повернувся на небо, звідки Він прийшов.

Кінець