серце переповнене страхомЗразок

Серце переповнене страхом, Частина 2

Через кілька днів Орина з подругою знову прийшли до лікаря. Він сказав Орині, що аналізи крові в нормі та знову запевнив, що серце також в порядку, оскільки інші результати обстежень та ЕКГ також були нормальними. Орині стало трохи легше вже від того, що вона почула цю новину, однак вона боялася, що минулий випадок повториться. Вона була налякана до смерті, незалежно від того, що це було. Лікар сказав, що ліки не допоможуть її симптомам і радив зосередитися на зменшенні стресу. Він також навчив її деяким дихальним вправам, які потрібно робити, коли виникатимуть ці панічні атаки (так він їх називав). Ці дихальні вправи складалися з глибокого, повільного дихання щоразу, коли з’являлися симптоми. Орина вийшла з кабінету лікаря не повністю заспокоєна, але почуваючись трохи краще.

Наступного ранку Орина прокинулася від звуку сирени повітряної тривоги в місті. Її перша думка була про випадок, який вона пережила раніше в метро. Коли завила сирена, її страх посилився. «Що, якщо це повториться, коли я піду на роботу?», «Що, якщо це справді серцевий напад і цього разу він мене вб’є?», «А що, якщо я справді збожеволію й опинюся в останній палаті якоїсь психлікарні?».

Коли ці думки мелькали в її голові, рівень тривоги ще більше посилювався. Сирени припинилися, і люди знову почали виходити на вулиці. Орина побігла до метро і поїхала в ресторан на роботу. Орина не могла не думати про випадок, який пережила раніше. Під час поїздки в метро вона відчула, що її серце прискорюється, їй стає жарко й душно, вона помітила, що її серце б'ється частіше і сильніше. У її мозку пролунав сигнал тривоги. "О ні! Це знову відбувається!» І це сталося. Вона пробувала робити дихальні вправи, але вони мало допомагали.

У певному сенсі цей напад не здавався таким серйозним, як перший, але це було досить жахливо. Хоча здавалося, що її серце б’ється не так голосно, як раніше, вона помітила додатковий симптом: цього разу вона відчула запаморочення і помітила, що є «відчуття нереальності». Це відчуття здалося справді дивним! Орина відчувала себе відокремленою від усього навколо. Це було наче спостерігати за тим, як вона їде в метро, але насправді це робила не вона. Таке відчуття ще більше налякало Орину, ніби вона втрачає контроль над своїм розумом.

Як і перший напад, цей завершився через кілька хвилин, але, здавалося, він тривав години. З тремтячими руками вона вийшла зі станції метро і пройшла решту шляху на роботу. Орина знала, що з нею щось не так, але не знала що. Одного нападу було достатньо. Але цей другий напад затьмарив у її свідомості образ майбутнього.

Прийшовши на роботу, Орина все розповіла подрузі. Її подруга відвела до комори і помолилася за неї. Вона молилася, щоб Бог через Ісуса Христа втішив Орину. Орині ці дії здалися дивними, але вона майже одразу помітила, що почувається краще. Вона запитала свою подругу, що це таке, і та відповіла, що це був мир Божий, який прийшов до неї. Орина була дуже здивована, але подруга сказала їй заспокоїтися і що все буде добре. Потім під час обідньої перерви вони говорили про цей випадок.

Орина знову запитала подругу, що сталося, коли вона молилася за неї того ранку. Подруга відкрила Біблію, яку вона тримала в сумочці. Вона прочитала уривок, де було написано: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі (Филип’ян 4:6,7)». Орина була вражена, бо саме це й сталося з нею сьогодні вранці. Якщо Бог може зробити це через цього Ісуса, тоді їй потрібно дізнатися про Ісуса більше. Вона попросила свою подругу розповісти їй тут же, як пізнати Ісуса Христа.

Подруга підвела її до уривка, в якому говориться, що всі ми є грішники та бунтівники проти Бога (Ефесян 2:1-3). Вона прочитала: «Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом зі Христом, спасені ви благодаттю (Ефесян 2:4, 5)».Подруга пояснила, що цей уривок показує нам, що навіть коли ми грішили або чинили погано щодо Бога, Він усе одно любив нас. Цей уривок показує, як Ісус Христос оживив нас у Ньому. «Як він це зробив?» — запитала Орина. Бог зробив це, пославши Свого єдиного Сина Ісуса Христа на землю померти за наші гріхи.

Подруга показала їй інше місце в Біблії, де говориться: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне (Івана 3:16)». Орина запитала, як їй можна прийняти цього Ісуса Христа як свого Спасителя. Подруга сказала, що не треба нічого робити, просто вір! Вона показала їй місце, де було написано: «Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий не від діл, щоб ніхто не хвалився (Ефесян 2:8,9)». Якби хтось міг заробити цей дар, то Богом можна було б маніпулювати. Це було важливо зрозуміти - вічне життя і теперішнє життя може початися просто з довіри Ісусу Христу.

Подруга Орини звернулася до іншого місця в Біблії і прочитала: «Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся, бо серцем віруємо для праведності, а устами ісповідуємо для спасіння (Римлян 10:9,10)». Ми повинні визнати, що Ісус є Господом нашого життя, тому що Він помер за наші гріхи, пояснила подруга. Бог воскресив Ісуса з мертвих, щоб показати Його перемогу над смертю.

Орина знала, що їй потрібно прийняти це рішення. Її страхи, сумніви та занепокоєння, здавалося, привели її прямо до Ісуса Христа. Весь цей час її подруга була поруч з нею і тепер вона показувала Орині, як вона може отримати вічне життя через Ісуса Христа. Орина разом із подругою молилася в тій комірці та сповідувала Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем.

Наступні кроки:

1. Прочитайте Ефесян 2:1-10. Нам потрібно зрозуміти, що без Бога ми усі втрачені й безпорадні в нашому житті. Але Бог послав Ісуса Христа, щоб врятувати нас від наших гріхів і наших страждань.

2. Вивчіть напам’ять Ефесян 2:8-9. Чи відповіли ви Богові через віру в Ісуса Христа?

3. Щоразу, коли ви відчуваєте страх і серцебиття, молитва може бути цінним ресурсом. Ця молитва буде ще ефективніша, якщо ви визнали Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем.

4. Бог любить вас і турбується про вашу боротьбу зі страхом і панікою. Але Бог також хоче, щоб ви пізнали Його через Ісуса Христа. Насправді віра в Ісуса може допомогти вам у процесі вашої боротьби з панічними атаками.