справжнє смиренняЗразок

Приклад Ісуса

Сьогодні ми особливу увагу звернемо на Ісуса Христа. Будучи Богом і водночас людиною, Він зіткнувся з тим, що Йому доводилося розрізняти, де проявляти справжнє смирення, а де не слід згоджуватися із переконаннями людей.

Він не підкорився дияволу на початку Свого служіння, Він його не послухав. Як це стосується до нас? Можливо, коли ми розпочинали своє служіння, ми послухали голос, який нас звів зі шляху. Сьогодні нам потрібно знову повернутися до голосу Батька і виконувати Його волю.

Він знав серце Батька, і тому фарисеї та законники не могли зламати Його під себе. Якщо ми не зможемо розпізнати серце Батька і чути Його голос, наше смирення і послух будуть хибними.

Ісус знав своє призначення! Якщо ми не знаємо свого призначення в житті, нас швидко підстроюватимуть під чийсь стандарт.

Коли Його власна родина не прийняла Його божественність, Він із цим не смирився. Якщо в нашому житті нас переслідують за істину, це слід вважати честю!

Коли ж Ісус смирявся? Зауважте, Ісус часто відводив час для Небесного Батька, щоб не втрачати фокус. Будучи також у людському тілі, Він бажав, мати стосунки із Отцем. Якщо ми не знаходимо часу, щоб бути з Богом, не сподіваймося, що ми уникнемо помилок і прийматимемо правильні рішення, або будемо приймати вірні рішення.