Гідна Бути ЩасливоюЗразок

ВТРАТА ЦАРСЬКОЇ ГІДНОСТІ ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ

Вчора ми захоплювалися всіма «мовами любові», якими Бог промовляв до нареченої, щоб вона врешті відчула себе ГІДНОЮ БУТИ ЩАСЛИВОЮ! І вона справді це відчула: «І розійшлося ім’я твоє поміж народами за твою красу, бо досконала вона, через пишноту Мою, яку Я на тебе поклав, говорить Господь Бог!» (Єзек.16:14).

Коли слава цієї приреченої на смерть жінки, а тепер вже —цариці, вийшла за межі стосунків із Нареченим, сталося те, чим ніколи не завершуються казки: «І покладалася ти на красу свою, і стала розпусною через славу свою, і виливала ти розпусту свою на кожного перехожого, його ти була» (Єзек.16:15).

Досягнувши царської гідності, вона забула, Хто її спас, Хто її відмив від зіпсованої репутації минулого, Хто зодягнув у люксовий одяг, Хто подарував пишну корону, яка стала приваблювати тих, хто завжди лише там, де успіх.

Є такі люди, які знаходяться поряд з нами лише тому, що ми для них є «символом успіху», — через якийсь талант, приналежність до класної команди, наявність певних атрибутів заможності і тд. Як тільки нам щось вдається, вони вже тут як тут. Задаймо собі питання: «Чи дружили б вони з нами, якби у нас не було успіху в певній сфері, який дав нам Господь?».

Здається, в оточенні нареченої з’явилося надто багато «шанувальників», які самостверджувалися, зачаровуючи цю здобич «класу люкс» своїми емоційними маніпуляціями. Їх стало настільки багато, що наречена забула, хто вона. Ми, люди, завжди припускаємося найважчих помилок, коли забуваємо те, ким були і ким могли б стати без Бога: «І брала ти з шат своїх, і робила собі різнокольорові пагірки, і чинила розпусту на них, як не бувало й не буде. І брала ти речі з пишноти своєї, з Мого золота та зо срібла Мого, що дав тобі Я, і наробила собі подоб чоловічої статі, і чинила розпусту із ними»

(Єзек.16:16-17).

Вона взяла дорогий одяг, подарований Нареченим, і почала в ньому спокушати інших чоловіків, як блудниця при дорозі. Вона взяла коштовності, подаровані Царем, і зробила з них собі «інструменти» для самозадоволення у формі чоловічого статевого органа. Це—не просто відсутність вдячності та взаємності, а використання всіх благ і дарів заради возвеличення самої себе і задоволення власних потреб (в тому числі й морально низьких).

Якщо ви досі читаєте цю історію і не розумієте, як така ілюстрація могла стати словами в устах пророка, то нагадаю, що це було звернення Бога до Єрусалиму — столиці обраного Богом народу, який не мав жодного благородного походження і через свою малочисельність міг би бути приреченим на знищення. Але Господь століттями вів, зрощував, захищав і зміцняв нащадків Авраам, Ісаака та Якова.

Розквіт нації досяг свого апогею та «царської гідності» саме за часів Соломона, який здобув всесвітню славу завдяки мудрості від Бога. Але всі ці благословення були знівельованіним через непослух закону Мойсея—численні шлюби з жінками інших народів звели серце наймудрішого царя до дна— поклонінню Астарті, Ваалу, Молоху та іншим богам, які вимагали від своїх послідовників храмових оргій та людських жертвоприношень.

Це звучить огидно. Як тоді, так і тепер, коли ми використовуємо:
— свій голос, щоб співати не хвалу Богові, а здобувати прихильність чоловіків;

—свої комунікативні навички не для того, щоб об’єднувати людей навколо Христа, але навколо себе і власних інтересів;

—свої кошти не для розбудови Божого Царства, але щоб здобути захист впливових людей.

Апогеєм цієї проблеми сьогодні стало використання мережі Internet не для благовістя, служіння та особистісного розвитку, а для перегляду аморального контенту 18+ та пошуку «натхнення» для самозадоволення.

Таким чином ми принижуємо не Бога. Ми принижуємо самі себе. Самовільно відмовляємося від царської гідності, ставши залежними від людської прихильності та власної пожадливості.

І що ж тепер? Як вийти з цієї ситуації?Невже це кінець?

Цей розділ і пророцтво завершуються нагадуванням про те, що Господь завжди готовий дати людині другий шанс: «І відновлю Я Свого заповіта з тобою, і ти пізнаєш, що Я Господь, щоб згадала ти й засоромилася, і не могла більше відкривати уста перед ганьбою своєю, коли прощу тобі все,що ти наробила, говорить Господь Бог»(Єзек.16:62-63).

Якщо сьогодні ти переживаєш щось подібне і думаєш: «З яким лицем я можу прийти до Бога? Мені вже прощення немає!», знай — Він стоїть біля дверей твого серця і чекає, коли відкриєш, щоб дати тобі другий шанс. Другий шанс стати щасливою. Бо на Його думку ти— гідна цього. І якщо так вважає наш Творець, то хто ми такі, щоб Йому суперечити?

Кожна з нас — гідна бути щасливою сьогодні. Це і є Божа Воля. Він готовий зробити все, щоб вона реалізувалася. Але чи готова ти також відповідати Богові взаємністю, приносячи Йому радість своїм життям, гідним нареченої Царя? Чи готова ти сказати Йому «Так!» не заради корони, а заради того, щоб зробити щасливим Нареченого, який любить тебе так, як ніхто і ніколи полюбити не зможе? Нехай, спостерігаючи за кожною нашою думкою, словом, рішенням та дією, Господь тішиться, кажучи:«А ціна її — вище від перел!».

Молитва

Дорогий Ісусе, я не знаю, як таке можливо, що, знаючи про мене все, Ти продовжуєш любити мене, продовжуєш чекати на моє повернення... Дай мені силу звільнитися від всіх тих залежностей, які захопили мене та відвели погляд мого серця від Тебе. Прости,що зрадила Тобі. Допоможи простити самій собі. Я хочу почати нашу історію заново. Дякую, що даєш мені шанс зробити це. Амінь.