Поклоніння Царю

У той момент, коли мудреці, подолавши велику відстань, дісталися до Віфлеєму, їх очі побачили щось, що назавжди змінило їхнє життя. Перед ними була не велична оселя, не палац з розкішними прикрасами, а простий будинок, у якому лежало немовля в яслах. Це був Той, кого вони шукали — Цар, але не земний володар, а Спаситель світу. І хоча Ісус був маленьким і беззахисним, Він був, без сумніву, Царем Всесвіту.

Ми часто шукаємо Бога в великих подіях або в зовнішніх ознаках, але Ісус прийшов до нас у простоті. Як мудреці, ми повинні навчитися бачити Його в простому і неочевидному. Поклонятися Христу — це означає визнати Його велич у найменших речах і слідувати Йому з чистим серцем, готовим змінюватися, віддаючи Богу все, що ми маємо. Ставити Бога на перше місце: у наших стосунках, у роботі, у тому, як ми ставимося до інших.

Поклонятися Богові — це показувати ту любов, яку Він проявляє до нас, людям, які нас оточують. Це також означає готовність відмовитись від власних планів, коли Божа воля веде нас іншим шляхом.

Поклонятися Богу сьогодні — це бути «світлом» для тих, хто в темряві, приносити надію та мир там, де панує розчарування, і бути свідками Його любові у всьому, що ми робимо