Відмова

Ви коли-небудь відчували, як жалить відмова? Якщо у вас зараз підвищився пульс, можливо, ви вже це відчували. Тож вперед. Перевірте свій пульс. Ви живі? Що ж, тепер, коли ми це з'ясували, давайте поговоримо про те, як впоратися з відмовою. Як ви можете зіткнутися з відмовою й усе ще процвітати як неодружений християнин? Найважливішим першим кроком у зустрічі з відмовою є усвідомлення того, що кожна боротьба проти зневіри та відчаю починається в нашому розумі. Ми стаємо тим, про що думаємо. І найнадійніший спосіб дізнатися, про що ми думаємо, це прислухатися до слів, які виходять з наших вуст. Які слова ви говорите собі про Бога? Які послання ви проповідуєте собі? Коли справа доходить до наших слів, ми повинні взяти на себе зобов’язання припинити повторювати біль відмови знову й знову. Більше не будемо планувати свою помсту і більше не будемо відчувати неприязнь до всього, що пов’язано з джерелом нашої відмови. Більше не потрібно розповідати про це тим, хто хоче слухати. Натомість, ми можемо ходити в Дусі, відмовляючись задовольняти бажання нашої плоті. Хоча зализувати наші рани приємно протягом певного періоду, єдиний спосіб процвітати — це говорити правду своїм душам. Бог діє в нас навіть тоді, коли нам відмовили. Бог контролює наше життя, навіть якщо з нами поводяться несправедливо. Ми можемо відновити свій розум і знайти непохитну радість, зосередившись на істинності Божих обітниць. 

Питання: 

Зупиніться та оцініть, які послання ви говорите собі про своє життя. Ваші слова ґрунтуються на Божих обітницях чи ви вірите в брехню?