Приповiстi 27
27
1Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить. 2Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, - чужий, а не твій язик. 3Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить. 4Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе? 5Докір явний багато лїпший, анїж укрита любов. 6Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить. 7Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке - солодке. 8Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув. 9Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє. 10Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко. 11Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати. 12Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають. 13Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього! 14Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить. 15Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива - вони одно; 16Хто хоче здержати її, той намагаєсь з'упинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе. 17Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого. 18Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде. 19Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче - до чоловіка, 20Ненаситня безодня й пекло, - оттак неситі й очі людські. 21Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її. 22Товчи безумного так як зерно у ступі, - не вилущиш його з дурноти його. 23Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою; 24Добуток бо не на віки, бо й власть - чи ж вона переходить із роду в рід? 25Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна. 26Ягнята дають тобі одежу, козли - за що купити поле. 27Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.
Currently Selected:
Приповiстi 27: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
