Від Луки 5

Ісус обирає перших учнів

(Мт. 4:18-22; Мк. 1:16-20)

1-2Сталося так, що коли Ісус стояв біля Ґенісаретського озера#5:1-2 Ґенісаретське озеро Інша назва Ґалилейського озера., навколо Нього зібралися люди й слухали Слово Боже. Ісус побачив два човни на березі озера. З них якраз зійшли рибалки й мили свої сіті. 3Ісус увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, й попросив господаря трохи відплисти від берега. А сам сів і почав з човна навчати натовп, який стояв біля води.

4Скінчивши говорити, Ісус сказав Симонові: «Відпливи на глибину, закинь сіті, та зловиш багато риби». 5Симон відповів: «Учителю, ми тяжко трудилися цілу ніч і нічого не зловили, але якщо Ти так кажеш, я закину сіті».

6Зробивши так, вони зловили дуже багато риби, аж сіті почали рватися. 7То гукнули вони товаришів на іншому човні, щоб ті допомогли їм. Ті підпливли, й обидва човни так наповнилися рибою, що мало не почали тонути. 8Побачивши це, Симон-Петро припав до Ісусових колін і вигукнув: «Залиши мене, Господи, бо я чоловік грішний!» 9Петро казав так, бо, як і всі інші, хто були з ним, він був приголомшений такою рибальською здобиччю. 10Так само вражені були й Симонові товариші Яків та Іоан, Зеведеєві сини. То Ісус сказав Симонові: «Не бійся. Відтепер ти ловитимеш душі людські!»

11Вони повитягали човни на берег, все полишили й пішли за Ісусом.

Зцілення прокаженого

(Мт. 8:1-4; Мк. 1:40-45)

12Якось перебував Ісус в місті, де мешкав один чоловік, вкритий проказою. Коли він побачив Ісуса, то, впавши долілиць перед Ним, благав: «Господи, якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене». 13Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!» Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він став чистим. 14Тоді Ісус наказав чоловікові: «Дивися ж, нікому не кажи про це. Краще піди й покажися священику#5:14 покажися священику За Законом Мойсея тільки священик вирішував, зцілилася людина від хвороби чи ні., та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей. Це й буде свідченням твого одужання».

15Але чутки про Нього поширювалися все більше. Цілі натовпи звідусіль сходилися, щоб послухати Його та зцілитися від хвороб своїх. 16Однак Він часто усамітнювався в безлюдних місцях й молився.

Зцілення паралізованого

(Мт. 9:1-8; Мк. 2:1-12)

17Сталося так, що одного разу, коли Ісус проповідував людям слово Своє, перед Ним також сиділи фарисеї й вчителі Закону, які посходилися до Нього з різних міст Ґалилеї та Юдеї, а також із Єрусалиму. І сила Господня була з Ісусом, тож міг Він зцілювати людей.

18Кілька чоловіків принесли до Ісуса паралізованого, який лежав у ліжку й намагалися пронести його і покласти перед Ним. 19Але пробитися крізь натовп вони не змогли, тож, розібравши дах будинку, де був Ісус, спустили хворого на його ліжку посеред натовпу перед Ним. 20Побачивши, як сильно вони вірують, Ісус мовив до хворого: «Друже, гріхи твої прощені!»

21На те фарисеї та книжники подумали: «Хто Він такий, що так зневажає Всевишнього? Ніхто не може прощати гріхи, крім Самого Бога!»

22Та Ісусові були відомі їхні думки, тож Він їм відповів: «Чому ви так думаєте? 23Що легше сказати: „Твої гріхи прощені” чи „Вставай і ходи?” 24Але Я доведу, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: «Кажу тобі, вставай, бери постіль свою і йди додому!»

25Тієї ж миті паралізований встав перед ними, забрав свої ноші і подався додому, прославляючи Бога. 26Всі були вражені й хвалили Бога. Благоговіння охопило їх, й вони казали: «Сьогодні ми бачили неймовірні речі!»

Покликання Левія (Матвія)

(Мт. 9:9-13; Мк. 2:13-17)

27Ісус пішов звідти й згодом побачив чоловіка на ім’я Левій, який сидів у будці, збираючи податки. Ісус сказав йому: «Слідуй за Мною!» 28Тож Левій полишив усе і вирушив за Ним.

29У себе вдома Левій влаштував великий обід на честь Ісуса. Разом з ними за столом сиділо чимало збирачів податків та інших людей. 30А фарисеї та книжники докоряли Ісусовим учням: «Чому ви їсте й п’єте за одним столом зі збирачами податків та грішниками?» 31На це їм Ісус відповів: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим. 32Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників до покаяння».

Про піст

(Мт. 9:14-17; Мк. 2:18-22)

33Вони сказали Ісусові: «Іоанові послідовники й прибічники фарисеїв часто постяться й моляться, а Твої учні їдять і п’ють». 34Ісус сказав їм: «Чи змусите ви поститися друзів нареченого на весіллі, поки молодий ще з ними? 35Та прийде час, коли молодого заберуть від них, тоді вони й почнуть поститися».

36Тоді ж Ісус розповів їм притчу: «Ніхто не відриває латку від нового одягу, щоби пришити на старий. Якщо так зробити, то й нову одежину порвеш, і до старої не припасується латка від нової. 37Ніхто не наливає молоде вино в старі міхи. Якщо так зробити, нове вино розірве міхи й розіллється, а міхи зіпсуються. 38Молоде вино треба наливати в нові міхи. 39Ніхто не схоче після старого вина пити молоде, бо скаже: „Старе вино краще”».

Currently Selected:

Від Луки 5: UMT

Highlight

Copy