ІВАНА 11
11
Смерть і воскресіння Лазаря
1 #
Лк. 10:38. Був один хворий, Лазар з Витанії, із села Марії та її сестри Марти.
2 #
Ів. 12:3. Це була та Марія, яка помазала Господа миром та обтерла Його ноги своїм волоссям; її брат Лазар хворів.
3Сестри послали передати Йому: Господи, той, кого Ти любиш, хворіє.
4 #
Ів. 2:11, 13:31, 9:3. Почувши це, Ісус сказав: Ця хвороба не на смерть, але для Божої слави, щоби Божий Син прославився через неї!
5 #
Мр. 10:21. Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.
6Та коли почув, що він хворіє, то залишався два дні на тому місці, де перебував.
7 #
Ів. 3:22. Після цього звелів учням: Підемо знову в Юдею!
8 #
Ів. 8:59. А учні сказали Йому: Учителю, таж ось юдеї намагалися Тебе камінням побити, а Ти знову туди йдеш?
9 #
Ів. 9:4; Єр. 13:16; Ів. 8:12. Ісус відповів: Хіба не дванадцять годин є на день? Якщо хто ходить вдень, не спотикається, адже бачить світло цього світу.
10 #
Ів. 12:35. Якщо хто ходить уночі, то спотикається, бо немає світла в ньому!
11Сказавши це, вів далі: Наш друг Лазар заснув, – піду розбудити його.
12А Його учні сказали: Господи, якщо заснув, то одужає!
13Ісус сказав про його смерть, а вони подумали, що Він говорить про звичайний сон.
14Тоді Ісус сказав їм прямо: Лазар помер;
15 #
Ів. 11:42. і радію за вас, що Я там не був, щоб ви повірили; та ходімо до нього.
16 #
Ів. 14:5, 20:24–28, 21:2; Мр. 14:31. Тоді Хома, званий ще Близнюком, сказав іншим співучням: Ходімо й ми, щоб померти з Ним!
17 #
Ів. 11:39. Коли Ісус прийшов, то знайшов, що він уже чотири дні як перебуває в гробі.
18Витанія була поблизу Єрусалима, якихось п’ятнадцять стадій,
19тож багато юдеїв прийшло до Марти й Марії, щоб розрадити їх за брата.
20Коли ж Марта почула, що йде Ісус, то вийшла Йому назустріч. Марія ж сиділа вдома.
21 #
Ів. 11:32. Марта сказала Ісусові: Господи, якби Ти був тут, не помер би мій брат.
22 #
Ів. 16:30. Але й тепер знаю, що Бог дасть Тобі те, що лише попросиш у Бога.
23Ісус каже їй: Твій брат воскресне!
24 #
Ів. 6:39. Говорить Йому Марта: Знаю, що воскресне у воскресінні, останнього дня.
25 #
Ів. 14:6; 1 Ів. 5:20. Та Ісус їй сказав: Я є воскресіння і життя; хто вірить у Мене, – хоч і помре, буде жити.
26 #
Ів. 5:24. І кожний, хто живе й вірить у Мене, – не помре повік. Чи віриш ти в це?
27 #
Мт. 16:16; Ів. 1:9, 6:14, 12:46, 16:28, 18:37; Мт. 3:11. Каже Йому: Так, Господи, я повірила, що Ти – Христос, Син Божий, Який приходить у світ.
28Сказавши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію. Вона пошепки промовила: Учитель прийшов і кличе тебе!
29Та ж, як почула, швидко встала й пішла до Нього,
30 #
Ів. 11:20. оскільки Ісус ще не прийшов до села, а був на тому місці, де зустріла Його Марта.
31А юдеї, які були з нею в хаті й потішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подалися за нею, гадаючи, що вона пішла до гробниці, щоб там поплакати.
32 #
Ів. 11:21. Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала Йому до ніг і промовила: Господи, якби Ти був тут, мій брат не помер би!
33 #
Мт. 9:30; Ів. 12:27, 13:21. Ісус, побачивши, що вона плаче, та юдеї, які прийшли з нею, також плачуть, розжалобився духом і Сам зворушився.
34 #
Ів. 1:46. І Він запитав: Де ви його поклали? Йому відповіли: Господи, іди поглянь!
35 #
Лк. 19:41. Ісус заплакав.
36А юдеї загомоніли: Дивись, як Він любив його!
37 #
Ів. 9:1. Деякі з них зауважили: Хіба не міг Той, Хто відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер?
38 #
Мт. 9:30, 27:60. Перебуваючи у внутрішній жалобі, Ісус підходить до гробниці. Це була печера, до якої прилягав камінь.
39 #
Ів. 11:17. Ісус промовив: Відваліть камінь! Марта, сестра померлого, сказала Йому: Господи, вже чути запах, бо чотири дні вже минуло!
40 #
Ів. 11:23,25, 2:11. Ісус їй відповів: Хіба не сказав Я тобі, що коли будеш вірити, – побачиш Божу славу?
41 #
Мт. 14:19, 11:25. Відвалили камінь від печери, [де лежав померлий]. Ісус звів очі вгору й промовив: Отче, дякую Тобі, що Ти вислухав Мене.
42 #
Ів. 11:15, 5:34, 12:30, 17:8. Я знав, що Ти завжди Мене вислуховуєш, але задля натовпу, який стоїть довкола, Я сказав, – аби повірили, що Ти Мене послав!
43Промовивши це, Він вигукнув гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!
44 #
Ів. 20:7; Лк. 19:20; Дії 19:12. І померлий вийшов. Руки й ноги його були обмотані полотном, а його обличчя обв’язане хусткою. Каже їм Ісус: Розв’яжіть його й звільніть, щоб міг ходити.
Первосвященики і фарисеї змовляються вбити Ісуса
45 #
Ів. 7:31. Тоді багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього.
46Деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли їм, що вчинив Ісус.
47 #
Мт. 26:3–5; Дії 4:16; Ів. 2:18,23. Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: Що нам робити? Адже Ця Людина робить багато чудес!
48 #
Ів. 12:19, 4:20; Дії 6:13. Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у нас і храм, і народ!
49 #
Мт. 26:3. Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: Ви нічого не знаєте!
50 #
Ів. 18:14; Йона 1:12–15; 2 Кор. 5:14. Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб Одна Людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув?
51 #
2 М. 28:30; 4 М. 27:21. Це він сказав не від себе, але, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, –
52 #
1 Ів. 2:2; Ів. 10:16. і не тільки за народ, але щоб і розсіяних Божих дітей зібрати разом.
53 #
Ів. 5:18; Мт. 26:4. Отже, з цього дня вони змовилися вбити Його.
54 #
Ів. 7:4; 2 Сам. 13:23. Ісус більше не ходив відкрито між юдеями, але пішов звідти в край, що біля пустелі, до міста, яке називається Єфрем, і там залишався з учнями.
55 #
Ів. 2:13; Мт. 26:2; 2 Хр. 30:17; Дії 21:24,26. Наближалася юдейська Пасха, і багато людей з країни пішли в Єрусалим перед Пасхою, щоб очиститися.
56 #
Ів. 7:11, 12:9. Шукали тоді Ісуса і, стоячи в храмі, говорили між собою: Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?
57 #
Ів. 7:30,32. А первосвященики та фарисеї видали наказ: якщо хто довідається, де Він перебуває, щоби доніс, аби схопити Його.
Επιλέχθηκαν προς το παρόν:
ІВАНА 11: CUV
Επισημάνσεις
Κοινοποίηση
Αντιγραφή
Θέλετε να αποθηκεύονται οι επισημάνσεις σας σε όλες τις συσκευές σας; Εγγραφείτε ή συνδεθείτε
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)