Популярні біблійні вірші з Приповiстi 2

Поділитись

Бо тільки Господь дає премудрість і з його уст виходить знаннє й розум.

Мій сину! коли приймеш слова мої й заповідї мої ховати меш у себе, Коли слух твій вчиниш уважним на мудрість, і наклониш своє серце до роздумовання; Коли ти знаннє звати меш до себе й покликувати за розумом; Коли будеш шукати його, так як срібла, й докопуватись його, як скарбу, - Тодї зрозумієш страх Господень і знайдеш пізнаннє Бога.

Він праведним приховує спасеннє, він заслоняє тих, що ходять в невинностї; Він стежки правди наглядає й береже дороги сьвятих своїх.

Бо тілько праведні наслїдять займанщину, й вікувати муть на нїй вік чисті серцем; Ледачі же витрачені будуть із землї, і зрадники будуть викоренені з неї.

Та щоб урятувати тебе від жони чужої, від жони другого, що солодко промовляє, Що друга юностї своєї понехала й Божий заповіт забула.