Вiд Матвiя 9:1-17
Вiд Матвiя 9:1-17 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ісус знову сів у човен і, перепливши озеро, повернувся назад до Свого міста. І принесли люди до Нього паралізованого чоловіка, який лежав у ліжку. Побачивши, як сильно вони вірують, Ісус мовив до немічного: «Сину Мій, гріхи твої прощені». Деякі книжники почули, що сказав Ісус, та почали говорити поміж собою: «Він зневажає Бога Своїми словами!» Оскільки Ісус знав думки їхні, то сказав їм: «Чому такі недобрі думки в серцях ваших? Що легше сказати: „Твої гріхи прощені!” чи „Вставай і ходи?” Але Я доведу вам, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: «Вставай, бери постіль свою і йди додому!» Вставши, немічний подався додому. Коли люди побачили це, то вони були приголомшені, і почали хвалити Бога за те, що Господь дав Людині таку силу. Коли Ісус ішов звідти, то побачив чоловіка на ім’я Матвій, який сидів у будці, збираючи податки. Ісус сказав йому: «Слідуй за Мною!» Тож Матвій встав і вирушив за Ним. І сталося так, що коли Ісус їв у домі Матвія, багато збирачів податків та грішників прийшло, і посідали вони за стіл разом з Ісусом і Його учнями. Побачивши те, фарисеї почали питати Ісусових учнів: «Чому ваш Учитель їсть за одним столом зі збирачами податків та грішниками?» Почувши це, Ісус сказав їм: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим. Отож ідіть і поміркуйте, що означають ці слова: „Я хочу милосердя, а не пожертв”, бо Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників до покаяння». Тоді учні Іоана підійшли до Ісуса й запитали Його: «Чому ми й фарисеї часто постимося, а Твої учні — ні?» Ісус відповів на те: «Чи бачили ви колись, щоб друзі нареченого постилися на весіллі, поки молодий ще з ними? Та прийде час, коли молодий залишить їх, тоді вони й засумують і почнуть поститися. До старої одежі не пришивають латки з неусадженої тканини, бо вона збіжиться й відірветься від старої тканини і діра буде ще більшою. Ніхто не наливає молоде вино в старі міхи, бо вони розірвуться, тож вино розіллється, а міхи зіпсуються. Навпаки, для нового вина потрібні нові міхи, щоб зберегти і одне і друге».
Вiд Матвiя 9:1-17 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Сівши у човен, Він переплив назад і прибув у Своє місто. І ось принесли до Нього паралізованого, який лежав на постелі. Ісус, побачивши їхню віру, сказав паралізованому: Підбадьорся, сину! Прощаються тобі твої гріхи! Тут деякі з книжників сказали в собі: Він богохульствує. Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Навіщо ви думаєте лихе у своїх серцях? Бо що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи, — чи сказати: Устань і ходи? Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, — тоді каже паралізованому: Устань, візьми свою постіль і йди додому. І той устав і пішов додому. Побачивши це, народ здивувався і прославив Бога, Який дав таку владу людям. Ідучи звідти, Ісус побачив чоловіка, що сидів на митниці, на ім’я Матвій і каже йому: Іди за Мною. І той устав і пішов за Ним. І коли Він возлежав у домі, то ось багато митників і грішників прийшли й возлягли з Ісусом та Його учнями. Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому ваш Учитель їсть із митниками й грішниками? Ісус, почувши це, сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Підіть дізнайтеся, що значить: Милості хочу, а не жертви. Бо Я прийшов закликати не праведників, а грішників до покаяння. Тоді підходять до Нього Іоанові учні і кажуть: Чому ми й фарисеї часто постимось, а Твої учні не постяться? Ісус сказав їм: Хіба можуть сумувати весільні гості, поки з ними молодий? Та настануть дні, коли забереться від них молодий, і тоді вони будуть поститися. Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, бо латка відірветься від одягу, і дірка стане ще гіршою. І нове вино не наливають у старі бурдюки, інакше бурдюки прорвуться — і вино витече, і бурдюки пропадуть; а нове вино наливають у нові бурдюки, і тоді зберігається і те, і інше.
Вiд Матвiя 9:1-17 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув. І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої! І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає. Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх? Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи? Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! Той устав і пішов у свій дім. А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!... А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним. І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями. Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками? А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі! Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння. Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять? Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони. До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша. І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.
Вiд Матвiя 9:1-17 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до Свого міста. І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи! Тут деякі з книжників заговорили між собою: Він Бога зневажає! А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве у ваших серцях? Що легше: сказати «прощаються твої гріхи», чи сказати «встань і ходи»? Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи. Тоді каже паралізованому: Встань, візьми свою постіль і йди додому! Підвівшись, [він узяв свої носилки і] пішов до своєї хати. А люди, побачивши це, налякалися і прославили Бога, Який дає таку владу людям. Відходячи звідти, Ісус запримітив чоловіка, який сидів на митниці і звався Матвієм, та й каже йому: Іди за Мною! Той підвівся і пішов слідом за Ним. І коли Він сидів при столі в домі, прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями. Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п’є] з митниками та грішниками? Він же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Ідіть же й навчіться, що то значить «хочу милосердя, а не жертви», адже Я прийшов закликати не праведних, а грішників [до покаяння]. Тоді підходять до Нього учні Івана й кажуть: Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять? А Ісус їм сказав: Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити. Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, тому що латка збіжиться на одязі, і діра стане ще більша. І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки розірвуться — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки — і те й інше зберігається.
Вiд Матвiя 9:1-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город. Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої. Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить. І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших? Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи? От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого! І, вставши, пійшов до дому свого! Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям. І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним. І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його. І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками? Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим. От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння. Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять. І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть. Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша. І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.