Доступно Про Бога Та БібліюЗразок

ЯКЩО БОГ ОДИН, ТО ЗВІДКИ ТАК БАГАТО РЕЛІГІЙ?

Практично кожного разу, коли мова заходить про віру в Бога, хтось каже: «А хіба має значення, яким шляхом я до Нього прийду? Чому мені потрібно обрати саме християнство? А як же іслам? Буддизм? Індуїзм? Де ж істина?» Давайте спробуємо розібратися:

1. Чому у світі так багато релігій? – Тому що поклоніння є сутністю кожної людини. Воно притаманне нам так само, як і бажання пити чи дихати. Хтось вірить у вищі сили, а хтось поклоняється собі, грошам чи якимось ідеям. Але, так чи інакше, ми всі чомусь служимо.

Згідно з Біблією, спочатку людство зверталося до Єдиного Творця, але в процесі нашого розселення по лицю Землі багато істин були спотворені та втрачені. Потреба в поклонінні залишилася, однак набула нових форм – хтось оселився в горах і став молитися духам вершин, землероби започаткували культ родючості і так далі. Фактично, єдиним, хто зберіг первісну віру і заключив із Богом заповіт, виявився народ Ізраїлю. Тому, зрештою, Ісус Христос і народився від юдеїв.

2. Але хіба не всі дороги ведуть до Бога? – Цікаво, що більшість релігій дійсно схожі між собою в тому, що стосується моралі та етики (до речі, це ще раз нагадує нам про спільний закон совісті). Однак у питанні «Як людина отримує спасіння?» відмінності між ними просто величезні. Причому найбільша прірва відділяє від решти саме християнство.

До речі, про його унікальність ми поговоримо вже завтра, а поки, ось що каже про це відомий французький мислитель Жан-Жак Руссо: «Визнаю – велич Святого Письма наповнює мене здивуванням, і святість Євангелії торкається мого серця. Наскільки ниці філософські твори, не дивлячись на увесь їхній блиск, у порівнянні зі Святим Письмом! Чи може будь-який інший твір за такий короткий час так звеличитись, будучи творивом звичайної людини?

Чи можливо, щоб Той, про Котрого розповідають Священні Книги, був не більш як проста людина? Яка краса, яка чистота в Його єстві! Скільки доброти в Його вченні! Яка висота в Його правилах! Яка глибина мудрості в Його мові! Яка присутність Духа, яка проникливість і вірність у Його відповідях! Яке панування над своїми пристрастями!

Де знайти людину, мудреця, який міг би так діяти, страждати й померти, не виказавши слабкості й пихатості? Так, якщо Сократ жив і помер, як філософ, то Ісус Христос жив і помер як Бог».