Доступно Про Бога Та БібліюЗразок

У ЧОМУ УНІКАЛЬНІСТЬ ХРИСТИЯНСТВА?

Напередодні ми наблизилися до дуже важливого питання, а саме: «У чому унікальність християнства? І чим воно кардинально відрізняється від інших світових вірувань?»

Якщо коротко, можна сказати, що суть кожної релігії – у переліку вказівок, ритуалів, обрядів і правил, які покликані допомогти людині стати ближчою до Бога (спасти свою душу, потрапити в рай, досягти «просвітлення», покращити карму і так далі). Іншими словами, ти маєш щось зробити і цим щось заслужити. Тоді як у Біблії пропонується зворотне: поглянувши, як ми з усіх сил тягнемося до Неба, але не можемо його досягти, Творець робить крок назустріч, і Сам спускається до нас через Свого Сина Ісуса Христа.

Засновниками всіх релігій були вчителі, які вказували іншим «шлях до спасіння», але тільки Ісус стверджував, що Сам є цим Шляхом. Він народився на цей світ, відчув усе, що переживаємо ми, а потім помер на хресті, взявши на Себе наші гріхи.

Тепер нам не треба «заробляти» вічне життя. Він уже зробив це за нас. Усе, що потрібно – повірити Йому, покаятись і прийняти спасіння, як уже оплачений подарунок. Біблія називає це словом «благодать», і ми не знаходимо нічого подібного в жодній релігії світу. Замість «Виконуй!», Ісус каже: «Виконано! Звершилося!»

Думаю, всі ми намагалися змінити своє життя – обіцяли почати «з чистої сторінки» найближчого понеділка, з першого числа чи з Нового року. Але дати на календарі змінюються, а ми залишаємося тими самими… Реальність така, що ніхто не спроможний справитися з цим власними зусиллями. Ніхто не здатний спасти себе сам – саме тому Бог і послав у наш світ Спасителя.

Чи значить це, що християни не повинні старатися і творити добрі діла? Звичайно ж, ні. Просто не потрібно на них розраховувати. Існує оманливе уявлення, наче на Останньому Суді Бог буде зважувати наші хороші та погані вчинки. Мовляв, якщо перших буде більше – людина врятується. Якщо менше – піде в загибель. Це жахлива омана! Гріхи не можна перекрити благими діяннями. За них можна тільки покаятися!

То для чого потрібні справи? Релігійна людина (навіть та, що вважає себе християнином) робить їх, думаючи, що так спасеться, тоді як по-справжньому віруюча – розуміє, що спасенна лише завдяки Христу, а добро творить із любові до Нього.