ДЕНЬ 13

ХРАМ (із підслуханого в друга)

Був колись момент, коли нічого не було, крім Бога: ні планет, ні зірок, ні галактик. І все, що потім утворювалося за Божим словом, лиш констатувало факт вищості, грандіозності Творця над творінням. Ми можемо навіть сказати, що всесвіт був і, в певному сенсі, є храмом Божим. Він не може поміститися на Землі, бо вся ця величезна планета - вмістила би лише стопи Його ніг. Та все ж Творець не десь далеко Собі перебуває, але хоче мати близькість із людьми. Саме тому протягом усієї біблійної історії ми бачимо процес зближення Бога з людьми.

Він дає Ізраїльтянам скинію - особливий намет, який вони мають переносити з місця на місце. Бог указує, де саме це місце має бути. Та пізніше Він наближається до міста Єрусалим, у якому будується храм. Цей неперевершений витвір мистецтва підкреслює, що прекрасний Бог наблизився і вже перебуває на постійному місці, а не подорожує пустелями й містами.

Ісус називає Себе храмом, тим самим стверджуючи істину, що Бог явився в тілі, став ще ближчим до людей. Так близько, що торкався їх, годував, зцілював, обіймав, витирав сльози. Він подорожує від дому до дому, від регіону до регіону, проповідуючи Царство Боже.

Після відходу Ісуса з цієї землі, Дух Ісуса Христа, поселився в серцях віруючих. Бог став максимально можливо близько з людиною. Ближче ніж відстань витягнутої руки. Не треба кудись іти чи їхати, щоб побути поруч з Ісусом. Це безкоштовно, але тільки для нас, бо Він заплатив за цю близькість Своїм життям.