Пасха: від полону до свободи.Зразок

Вечеря.

Так багато змісту й символізму в одному слові. У когось воно викликає теплі спогади з дитинства, коли вся родина збиралася за столом, ділилася враженнями минулого дня і будувала плани на майбутнє. У когось – асоціюється з вечерею любові в церкві, коли кожен приносить щось смачне, аби розділити трапезу з братами та сестрами у Христі. Це затишок, сміх, щирі розмови, улюблені страви та відчуття дому.

Перед виходом з Єгипту, Бог заповів ізраїльським сім’ям особливу вечерю. Він дав чіткі вказівки щодо їжі, яку потрібно було приготувати, кого запросити до столу та як її споживати. Це була остання вечеря перед довгою дорогою в невідомість. Вечеря, під час якої Бог врятував Свій народ, готуючи його до випробувань і свободи. Це була вечеря, що змінила їхнє життя і вплинула на всю історію людства.

Ісус із учнями також споживав Пасху. Це була вечеря, що назавжди змінила і їхні життя. Вона описана в усіх чотирьох Євангеліях. Атмосфера була теплою й довірливою – учні спілкувалися, співали, сперечалися, навчалися. Лише Ісус знав, що це їхня остання спільна вечеря. Тому Він залишив найважливішу заповідь: «Любіть одне одного».

Цього вечора Ісус наголосив, що любов – це основа всього; омив ноги учням, показавши, що істинна велич – у служінні іншим; розділив хліб і вино, вказуючи на Свою жертву: тіло, що буде зламане, і кров, що проллється для очищення гріхів; пообіцяв дарувати учням Духа Святого як Утішителя та Помічника.

Остання вечеря Ісуса з учнями була не лише про хліб і вино, але й про жертовність, зраду, любов, єдність та підготовку до великої місії.

Остання вечеря євреїв перед виходом з Єгипту була не просто трапезою, а глибоким духовним символом визволення, Божого захисту і довіри до Його плану. Це була вечеря очікування та готовності, бо Господь виводив Свій народ із рабства у свободу.

Сьогодні, коли ти сідатимеш за вечерю – у колі родини, у церкві чи наодинці з Ісусом – згадай, як Бог вивів тебе з рабства гріха, як оберігав і провів до цього моменту. Згадай про жертву, яку Він приніс заради тебе, ламаючи Своє тіло і проливаючи кров на хресті.

1. Подякуй Богові за їжу на твоєму столі й за можливість розділити її з близькими.

2. Постав собі запитання: куди Бог веде тебе далі? Навіть якщо попереду невідомість, пам’ятай – Він уже готує шлях. Чи довіряєш ти Його плану?