Matie 5

5
Zesu ‑o mɛɛ mu daan 'zi vlɛ gɔɔn do wiiŋ‑
(Maki 3.13; Luki 6.12-13; 6.20)
1Zesu ‑zamaa' 'srɛ 'ɛ 'yele‑, 'kee‑ gele‑ yaalɛ vlɛ gɔɔn do 'wiiŋ‑. 'Bhɛɛ‑ ‑yaa' ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ ‑woo mabɛɛnna ‑a ‑din, 2'bhɛɛ‑ ‑yoo daanle ‑saan ‑za ‑bebe mu 'lɛɛ‑ 'le.
‑Za wlan ‑zeze
(Luki 6.20-26)
3Zesu pe ‑o ni dɔɔ: «Mɛɛ 'la zan mu 'gbu 'a 'yaango‑ 'bhii‑ waa ‑o 'ke ‑zake' 'le ‑Waanbhaa' ‑yrɛ 'yi, ‑waa' pɛ ‑yinra'! ‑Amasrɔyi ‑waa' pɛ ‑le 'ke laanima ‑Waanbhaa' ‑bhleŋgbeya ‑wa 'ɛ 'le.
4Mɛɛ 'la zan mu ‑o wisi' zii', ‑waa' pɛ ‑yinra'! ‑Amasrɔyi ‑Waanbhaa' nu ‑o tagalɛ.
5Mɛɛ 'la zan mu ‑yi ‑o 'edɔɔle, ‑waa' pɛ ‑yinra'! ‑Amasrɔyi ‑Waanbhaa' nu 'trɛ 'ɛ 'nalɛ‑ ‑o ni ‑o 'ciɛn 'le.
6‑A ‑lrɔ ‑o mɛɛ la zan mu ma 'bhii‑ ‑lɛdɔɔleya klɛ bhaaplɛŋ mu pleŋ‑, ‑waa' pɛ ‑yinra'! ‑Amasrɔyi pɛ 'la 'lrɔ ‑o ma, ‑Waanbhaa' nu 'bhɛ 'nalɛ‑ ‑o ni.
7Mɛɛ ‑yrɛnkla' mɛɛ 'la zan mu ma, ‑waa' pɛ ‑yinra'! ‑Amasrɔyi ‑o ‑yrɛn nu 'klalɛ‑ ‑Waanbhaa' ma!
8Mɛɛ 'la zan mu 'kpee 'fleele‑ ‑o, ‑waa' pɛ ‑yinra'! ‑Amasrɔyi ‑o nu ‑Waanbhaa' yelɛ!
9Mɛɛ 'la zan mu yilabla wla ‑o 'pegee ‑o yaayɔɔn' mu pleŋ‑, ‑waa' pɛ ‑yinra'! ‑Amasrɔyi ‑Waanbhaa' nu ‑o 'siilɛ‑ ‑a gbe mu!
10‑O ‑yrɛnkpa' zii' mɛɛ 'la zan mu ta ‑Waanbhaa' a ‑lɛdɔɔleya 'ɛ ‑zayi', ‑waa' pɛ ‑yinra'! ‑Amasrɔyi ‑waa' pɛ ‑le nu klɛlɛ laanima ‑Waanbhaa' a ‑bhleŋgbeya ‑wa 'ɛ 'le!
11«'Ke mɛɛ mu 'ka ‑zwanwoa oo, 'ke ‑o ‑yrɛn 'ɛ 'kpɛn ‑glɔɔn ꞊kpaa 'ka ta oo; 'bhɛ 'pegee 'ke ‑o bhla 'ɛ 'kpɛn ‑glɔɔn ꞊kpaa 'ka ma, 'mi ‑zayi', 'kaa‑ pɛ ‑yinra'! 12'Ka zrukpaale klɛ, 'bhɛɛ‑ 'ka 'yilabla 'wole‑ klɛ; ‑amasrɔyi 'bhɛ ‑trɔn ‑gbɛnɛ do ‑o 'ka 'magbɛn‑ 'zi ‑Waanbhaa' ba laanima. ‑O ‑yrɛnkpaa ‑Waanbhaa' ‑lɛla' janwo mu 'la ꞊nwa 'ka 'lɛɛ 'mu ta 'bhɛɛ‑ gbɛɛn‑.»
Wɛ 'pegee 'tɛbhile a ‑za
(Maki 9.50; 4.21; Luki 14.34-35)
13«'Ka mu ‑le 'drunyan 'ɛ 'yi wɛ 'le. 'Ke wɛ 'ɛ 'nranleya 'ɛ ‑gwa ‑a ‑yi, 'ka sɔ ‑a ‑nraleya 'ɛ drɛɛkpale 'a ma 'nale‑ ɛɛ? Yaa klɛ ‑za 'ke 'yanwopɛ 'le ‑li mɛɛ ma, 'fɔke ‑e bo blinle ‑la ma 'pɛɛlii‑, 'bhɛɛ‑ mɛɛ mu 'taawo‑ ‑a ta. 14'Ka mu ‑le 'ke 'drunyan 'ɛ ta 'tɛbhile 'le. 'Ke ‑wa do dɔle‑ ‑o vlɛ gɔɔn do 'wiiŋ‑ waa sɔ ‑a gaanle‑ mɛɛ mu ma. 15'Bhɛɛ‑ waa ‑laŋbha do bhi 'bhɛɛ‑ ‑wa dulaa' 'gboŋgbo do ‑la. ‑O ‑laŋbha 'bhile‑ 'ɛ duŋ laanima, 'kooko‑ ‑e bhi 'fɛ 'ɛ ꞊la mu 'ɛ 'kpɛn ta 'weŋ. 16'Bhɛ ya 'ɛ 'yi, ‑ka ‑bhi 'bhii‑ 'tɛbhile gbɛɛn‑ mɛɛ mu ‑yrɛ ma. 'Ke 'bhɛ ꞊kla, 'ke ‑o 'ka klɛza ‑lrele' mu 'ɛ ꞊ya, ‑o nu 'ka Dɛ laanima ‑Waanbhaa' 'ɛ 'tɔbhɔlɛ.»
Mɛɛ daangbɛya 'toŋ 'ɛ ba zayi'
17Zesu pe ‑o ni 'ezin‑ dɔɔ: «Yaa klɛlɛ 'ka 'ni 'bhii‑ 'mi ꞊nwa Moizi a 'Toŋ 'ɛ 'pegee ‑Waanbhaa' ‑lɛla' janwo mu 'ɛ ‑waa' mɛɛ daangbɛya mu 'ɛ 'yisiɛlɛ! 'Naa 'nulɛ‑ ‑o ‑yisiɛyrɛ ꞊nɔɔ, 'duŋ‑ 'ŋ ꞊nwa ‑o ‑lɛsɔyrɛ ‑la ꞊nɔɔ. 18'Mi pe 'ka ni wlan 'ɛ ni dɔɔ 'ali‑ 'ke 'trɛ 'pegee laflɛ' ꞊kaan, 'kee‑ kpa 'yee‑ 'toŋ 'ɛ 'sɛwɛ 'ɛ yɔɔnnɛ‑ 'fiɛntrɔnnɛ do ta, ‑a do 'kpɔ 'laa nu golɛ ‑a ba, 'sani‑ ‑za mu 'ɛ 'kpɛn 'lɛsɔle pleŋ‑. 19'Bhɛla‑ ‑yile, 'ke mɛɛ 'la zan 'toŋ mu 'ɛ 'yisiɛla, 'ali‑ 'kee‑ ꞊kla ‑o ba 'toŋ 'fiɛntrɔnnɛ 'gbu 'ɛ 'bhɛɛ‑ 'le; 'bhɛɛ‑ 'ke ‑ya ‑pia mɛɛ ‑bhɛɛke' mu ni 'kaa 'mu 'toŋ 'ɛ 'yisiɛ‑ 'bhii‑ 'yee‑ 'gbu gbɛɛn‑; ‑o nu a pelɛ 'bhɛɛ‑ zan 'ɛ ma mɛɛ 'fiɛntrɔnnɛ laanima ‑Waanbhaa' ‑bhleŋgbeya ‑wa 'ɛ ta. 'Duŋ‑ 'ke mɛɛ 'la zan 'Toŋ 'ɛ 'klɔsikun, 'bhɛɛ‑ 'kee‑ mɛɛ ‑vin mu 'ɛ daan 'yee‑ 'Toŋ 'ɛ 'le, ‑o nu a pelɛ 'bhɛɛ‑ zan 'ɛ ma mɛɛ gblaan laanima ‑Waanbhaa' ‑bhleŋgbeya ‑wa 'ɛ ta. 20'Bhɛ 'yi, 'mi pe 'ka ni dɔɔ 'ke 'kaa‑ ‑lɛdɔɔleya 'ɛ 'yi laa yalɛ 'Toŋ daan mu 'pegee Farizi mu 'ɛ ‑waa' pɛ ‑lɛdɔɔleya 'ɛ ni, 'ka 'laa nu 'sɔlɛ‑ gele‑ laanima ‑Waanbhaa' ‑bhleŋgbeya ‑wa 'ɛ ta.»
Mɛɛ daanle yran ba zayi'
(Maki 11.25; Luki 12.57-59)
21«'Kaa ꞊maa dɔɔ ‑a pele ‑o Moizi a 'toŋ mu 'ɛ 'yi ‑kɔɔ' ‑gbɔɔ mu ni dɔɔ: ‹Yaa mɛɛ dɛlɛ;› 'ke mɛɛ 'la zan mɛɛ ꞊dia, 'kiti ‑o 'bhɛ zan ma. 22'Mi 'duŋ‑ pe 'ka ni dɔɔ: 'Ke mɛɛ 'la zan 'e zrupliila ‑a nɛɛnɛ‑ do ma, 'bhɛ zan ‑o 'ke gepɛ 'le ‑klu ta. 'Ke mɛɛ 'la zan 'a nɛɛnɛ‑ do ‑zwanwoa dɔɔ: ‹‑Zadɔkle,› 'bhɛ zan ‑o 'ke gepɛ 'le Zuufu mu a 'kitikan mɛɛ gblaan ‑lɛdo' 'ɛ ba. 'Bhɛɛ‑ 'ke mɛɛ 'la zan 'a ꞊pia 'bhɛ nɛɛnɛ‑ do ni 'ezin‑ dɔɔ: ‹‑Kwanii'›, 'bhɛ zan ‑o 'ke blinpɛ 'le ‑jranama 'tɛ 'ɛ 'yi. 23'Kee ꞊nwa ‑Waanbhaa' gbalɛ 'sraka gopɛ 'la 'le, 'bhɛɛ‑ 'kee dulale ‑o bhla 'la ba 'srakagoyrɛ 'ɛ ‑din, 'bhɛɛ‑ 'kee‑ ‑dwa 'e 'kpee dɔɔ ‑za do ‑o 'bhi 'pegee 'e nɛɛnɛ‑ do pleŋ‑, 24'ploo‑ 'yaa‑ 'sraka gopɛ 'ɛ ma 'srakagoyrɛ 'ɛ ‑din, 'bhɛɛ‑ ge 'e nɛɛnɛ‑ 'ɛ ba 'elwale 'pe, 'kooko‑ 'ka kpa do ma; 'bhɛ blaan, nu ‑Waanbhaa' gba 'e ꞊nwa ‑a gbalɛ 'sraka gopɛ 'la 'le 'bhɛ 'le.
25«'Ke mɛɛ do a ca ‑o 'e ma, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑yoo ge 'zi 'e 'le ‑klu ta 'bhɛ ma, 'bhi 'pegee 'yee‑ mɛɛ 'ɛ ‑ka 'kpa do ma zi 'ɛ 'lii, 'sani‑ 'ka 'wlale‑ pleŋ‑ ‑klu 'ɛ ta. 'Ke 'yaa 'bhɛ klɛlɛ, 'kee‑ ‑ja 'e 'kpalɛ‑ 'kitikan mi 'ɛ 'kɔɔ; 'bhɛ nu 'e 'lɛnalɛ ‑kasofɛ gooba mu 'ɛ ni, 'bhɛɛ‑ 'mu 'e bɔ ‑kaso 'yi. 26'Ke 'bhɛ ꞊kla, 'mi pe 'e ni wlan 'ɛ ni dɔɔ: 'Sani‑ 'e 'pwɛle‑ pleŋ‑ 'bhɛ ‑kaso 'ɛ 'yi; ‑yaa' ca 'la ‑yoo 'e ma 'e nu 'bhɛ ‑gɔli' 'ɛ 'kpɛn gbawolɛ 'ke 'bhɛ ge 'tɛnlɛ‑ ‑a ‑vin ‑gɔli' bhɛ do 'kpɔ 'ɛ ma.»
‑Yanbhɔɔya ba jan
(Matie 18.8-9; Maki 9.43; 9.47-48)
27«'Kaa ꞊maa dɔɔ ‑a pele ‑o Moizi a 'toŋ mu 'ɛ 'yi 'kaa: ‹'Yaa ‑yanbhɔɔya klɛlɛ.› 28'Duŋ‑ 'mi pe 'ka ni dɔɔ: 'Ke mɛɛ 'oo mɛɛ 'la zan le do ‑glinna, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑a ‑yrɛbhwa 'bhɛ 'zi, ‑e ‑yanbhɔɔya ‑la ꞊kla gban 'bhɛ gbɛɛn‑ bhe ‑Waanbhaa' ‑yrɛ 'yi. 29'Kee‑ gbɛ ‑yiɛ' ta ‑yrɛbhɛ' ‑le ‑a wla 'zi 'e zi 'bhɛɛ‑ 'e baa‑ 'zi ‑za 'yɔɔ‑ 'yi, ‑a ‑yro, 'bhɛɛ‑ 'ya blin 'e ma 'egbɔɔnle. 'Kee‑ ‑ja ‑Waanbhaa' ba 'e 'yrɛbhɛ‑ gbɛ do 'le, 'bhɛ mabhaabhɔ 'ke ‑woo 'e 'gbutru 'ɛ 'kpɛn blin ‑jranama 'tɛ 'ɛ 'yi. 30'Kee gbɛ ‑yiɛ' ‑le ‑a wla 'zi 'e zi 'bhɛɛ‑ 'e baa‑ 'zi ‑za 'yɔɔ‑ 'yi, ‑a takan' 'bhɛɛ‑ 'ya blin 'e ma 'egbɔɔnle. 'Kee dɔpɛ do winbwa‑ ‑a ‑yi 'bhɛ mabhaabhɔ, 'ke ‑woo 'e 'gbutru 'ɛ 'kpɛn blin ‑jranama 'tɛ 'ɛ 'yi.»
Gwlɛnna yaa‑ 'kanza‑
(Matie 19.7-9; Maki 10.11-12; Luki 16.18)
31«‑A pele ‑o 'ezin‑ 'yee‑ Moizi a 'toŋ mu 'ɛ 'yi dɔɔ: ‹'Ke mɛɛ 'la zan ‑o ‑a zi 'bhii‑ ‑e 'ploo‑ ‑a na ma, ‑e gwlɛnna yaa‑ 'kan 'sɛwɛdɛ, 'bhɛɛ‑ ‑e 'bhɛ na ‑a na 'ɛ ni.› 32'Duŋ‑ mi pe 'ka ni dɔɔ: 'Ke mɛɛ 'la zan na 'laa gwlɛn ‑glinlɛ', 'bhɛɛ‑ 'kee‑ ‑ploola 'bhɛ ma, ‑yoo 'bhɛ bɔ 'zi gwlɛn ‑glin zi ‑la ta bhe. 'Duŋ‑ 'ke ‑o ‑ploola le 'la ma, 'bhɛɛ‑ 'ke 'bhi 'gwlaan‑ 'la 'bhɛ ꞊sia 'e 'na 'le, 'yoo‑ ‑yanbhɔɔya ‑la klɛ 'zi 'bhɛ gbɛɛn‑ bhe.»
'Siɛnwoza ba jan
33Zesu pe ‑o ni 'ezin‑ dɔɔ: «'Kaa ꞊maa dɔɔ ‑wa ꞊pia ‑kɔɔ' ‑gbɔɔ mu 'ɛ ni dɔɔ: ‹'Ke 'yee 'siɛnwoa‑ pɛ 'la ma 'yaa 'bhɛ 'siɛnwoza 'ɛ 'tolɛ‑ ye, 'duŋ‑ 'yee 'siɛnwoa‑ pɛ 'la ma ‑Waanbhaa' ‑yrɛ ma, 'bhɛ 'lɛsɔ.› 34'Duŋ‑ mi pe 'ka ni dɔɔ: 'Ka 'laa 'ka 'siɛnwolɛ pɛ 'kedo‑ 'kpɔ ma: 'Ka 'laa 'ka 'siɛnwolɛ laflɛ' ma, ‑amasrɔyi ‑Waanbhaa' a ‑bhleŋgbeya yaayrɛ ‑le 'ke laflɛ' 'ɛ 'bhɛɛ‑ 'le; 35'ka 'laa 'ka 'siɛnwolɛ 'trɛ ma, ‑amasrɔyi ‑Waanbhaa' gaankpapɛ ‑le 'ke 'trɛ 'ɛ 'bhɛɛ‑ 'le; 'ka 'laa 'ka 'siɛnwolɛ Zeruzalɛmu ma, ‑amasrɔyi ‑bhleŋgbe ‑gbɛnɛ 'ɛ 'yela‑ a ‑wa ‑le 'kɛle‑. 36'Yaa 'e 'siɛnwolɛ 'e ŋgblo 'ɛ ma, ‑amasrɔyi 'yaa sɔ 'e winbhɛ mu 'ɛ do 'kpɔ klɛle‑ 'epu 'pegee 'etile. 37'Kaa ‹‑Aani'› bo 'kaa‑ ‹‑Aani'› 'le, 'bhɛɛ‑ 'kaa‑ ‹'Yooye‑› bo 'kaa‑ ‹'Yooye‑› 'le. 'Ke 'ka pɛ 'la ꞊kpaa 'bhɛ ‑jan 'ɛ ma, 'bhɛ da ‑Setran' ‑la ba.»
‑Za ‑zigole ba jan
(Luki 6.29-30)
38Zesu pe ‑o ni 'ezin‑ dɔɔ: «'Kaa ꞊maa dɔɔ ‑wa ꞊pia dɔɔ: ‹'Ke mɛɛ do 'e 'yrɛbhɛ‑ do ꞊pwan, ‑o nu 'bhɛ zan 'ɛ 'yrɛbhɛ‑ do 'pɔnlɛ‑ 'ezin‑; 'bhɛɛ‑ 'ke mɛɛ do 'e 'sɔnbhɛ‑ do 'ciɛnna‑, ‑o nu 'bhɛ zan 'ɛ 'sɔnbhɛ‑ do 'ciɛnlɛ‑ 'ezin‑.› 39'Duŋ‑ 'mi pe 'ka ni dɔɔ: 'Ka 'laa ‑za 'yɔɔ‑ ‑zigolɛ ‑za 'yɔɔ‑ 'le 'eke‑ ma. 'Ke mɛɛ do 'e ꞊zwan 'e gbɛ ‑yiɛ' ta 'trɔn 'ɛ ta, 'e gbɛ ‑koo ta 'trɔn 'ɛ 'bhɛ dɔ ‑a ni 'bhɛɛ‑ ‑e 'bhɛ zɔn. 40'Ke mɛɛ do ‑a zi 'bhii‑ ‑e ge 'e 'le ‑klu ta 'e ta dunɛ‑ 'ɛ 'si zayi', ‑a 'to 'bhɛɛ‑ ‑e 'yaa‑ dunɛ‑ tralapɛ 'ɛ si 'ezin‑. 41'Ke mɛɛ do 'a ꞊pia 'e ni 'kaa ‑e ‑yaa' 'kwe do 'si kpaŋma, 'bhɛɛ‑ 'e 'taawo‑ 'kɛle‑ 'kilo do ta, ‑yaa' 'kwe 'ɛ 'si, 'bhɛɛ‑ 'e 'kilo plɛ ta 'taawo‑ 'kɛle‑. 42'Ke mɛɛ pɛ do ‑yrɛwoa 'e ma, 'bhɛ pɛ 'ɛ 'na 'bhɛ zan 'ɛ ni; 'bhɛɛ‑ 'ke mɛɛ do ‑o ‑a zi 'bhii‑ ‑e pɛ do ca si 'e 'kɔɔ, 'yaa 'bhɛ ‑gbɛdɔlɛ ‑a ma.»
'E 'sɔɔnnii mu ‑za 'sɔ 'e ni
(Luki 6.27-36)
43Zesu pe ‑o ni 'ezin‑ dɔɔ: «'Kaa ꞊maa dɔɔ ‑wa ꞊pia dɔɔ: ‹'E ‑vindo' mi ‑za 'sɔ 'e ni, 'bhɛɛ‑ 'e 'sɔɔnnii 'ɛ 'bhɛ vɛnsi' 'e yin 'lii.› 44'Duŋ‑ 'mi pe 'ka ni dɔɔ: 'Ka 'sɔɔnnii mu 'ɛ ‑za 'sɔ 'ka ni; 'bhɛɛ‑ ‑ka 'ka 'seriwo mɛɛ 'la zan mu ‑yrɛnkpa' 'ka ta 'mu a ‑za ma. 45'Ke 'bhɛ ꞊kla, 'ka nu klɛlɛ 'ka Dɛ 'la ‑yoo laflɛ' 'yi laanima 'bhɛ 'nɛ mu 'le. ‑Amasrɔyi ‑e ‑yaa' ‑yretɛbhɛ 'ɛ bhi mɛɛ ‑yɔɔ' mu 'pegee mɛɛ wlan mu ta gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑; ‑e la ban mɛɛ ‑lɛdɔɔle mu 'pegee mɛɛ ‑lɛbiile mu ta 'bhɛɛ‑ gbɛɛn‑ 'ezin‑. 46'Ke 'ka ‑za 'sɔ mɛɛ 'la zan mu ni, 'bhɛɛ‑ 'ke 'bhɛ zan mu 'te ‑la ‑za 'sɔ 'ka mu ni. 'Ka nu ‑trɔn 'ɛ ‑dela 'srɔɔwolɛ ‑Waanbhaa' 'kɔɔ 'bhɛ ma ɛɛ? 'Ali‑ 'nisrakun mu 'ɛ 'mu 'a klɛ 'bhɛɛ‑ gbɛɛn‑. 47'Ke 'ka 'ka nɛɛnɛ‑ mu 'te ‑la 'pubɔ‑, 'ka gole ‑o mɛɛ ‑vin mu 'ɛ ‑o ma 'nale‑ ɛɛ? 'Ali‑ mɛɛ 'la zan mu laa ‑Waanbhaa' dɔ, 'mu 'a klɛ 'bhɛɛ‑ gbɛɛn‑. 48'Ka 'lɛsɔle klɛ ‑za 'kpɛn 'yi, 'bhii‑ 'ka Dɛ 'la ‑yoo laanima 'bhɛ 'lɛsɔle ‑o gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑.»

Àwon tá yàn lọ́wọ́lọ́wọ́ báyìí:

Matie 5: moa

Ìsàmì-sí

Pín

Daako

None

Ṣé o fẹ́ fi àwọn ohun pàtàkì pamọ́ sórí gbogbo àwọn ẹ̀rọ rẹ? Wọlé pẹ̀lú àkántì tuntun tàbí wọlé pẹ̀lú àkántì tí tẹ́lẹ̀