Популярні біблійні вірші з Приповiстi 17

Поділитись

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м’ясної зо сваркою.

Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.