Популярні біблійні вірші з Лука 14

Поділитись

Коли хто приходить до мене, й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й дїти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.

І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.

Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.

Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути.

Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє? щоб часом, як положить він основину, та не спроможеть ся скінчити, всї, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи: Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.

Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих; то будеш блажен, бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі у воскресенню праведних.

Добро сіль; коли ж сіль звітріє, то чим приправити? Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.