Популярні біблійні вірші з Марко 2

Поділитись

І почувши Ісус, рече до них: Не треба здоровим лїкаря, а недужим. Не прийшов я звати праведників, а грішників до покаяння.

Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої.

І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи.

І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, на котрому лежав розслаблений.

От же, щоб ви знали, що Син чоловічий має власть оставляти на землї гріхи (рече до розслабленого:) Тобі глаголю: Устань, і візьми постїль твою, та й іди до дому твого.

Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постїль твою, та й ходи.

І встав зараз, і взявши постїль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили.