Популярні біблійні вірші з Вiд Луки 17

Поділитись

І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!

І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!

Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога. І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...

Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.

Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев’ять же де?

А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!

Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.

І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони! Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!

І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського: їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.