Вступ до «Розум — поле битви»Зразок

Вступ до «Розум — поле битви»

ДЕНЬ 4 З 14

Не здавайтеся!!

Не будемо гніватися, втомлюватися та слабнути, коли діємо шляхетно й правильно, бо свого часу і в призначений момент ми пожнемо, якщо не ослабнемо й не втратимо мужність і не зімліємо. – Галатів 6:9

«Я була християнкою протягом двадцяти трьох років. — сказала Шеріл. — У мене нічого не виходило. Я так само слабка, як і тоді, коли тільки прийняла Христа як Спасителя. Я та сама невдаха, тому не впевнена, чи воно того варте». Сльози котилися по щоках Шеріл, коли вона розповідала про свої невдачі. «Зараз я вже знаю що робити, але не роблю. Іноді я навмисно роблю щось підступне чи лихе. Яка я після цього християнка?»

«Мабуть, християнка, що зростає», — відповіла я.

Шеріл була приголомшена моєю відповіддю, погляд її видав. «Зростає? Ви серйозно?»

«Так. Адже якби ви не зростали, то й не скаржилися б на свої невдачі. Ви були б задоволені своїм духовним рівнем або переконували б себе в тому, що все дуже добре».

«Але я дуже розчарована, бо стільки разів підводила Бога».

Я продовжила переконувати Шеріл, що з нею все гаразд попри всі її невдачі. Звісно, усі ми часом помиляємося. Ніхто не є ідеальним. І, втративши пильність, ми дозволимо дияволові вказувати на те, чого ми не досягли, і де були слабкими. А це, у свою чергу, супроводжується кепським самопочуттям і бажанням здатися. Цей напрямок є протилежним напрямку Духа. Затямте: хай як ми зіпсували власне життя, Бог не відмовляється від нас. Дух постійно нас підштовхуватиме.

Звісно, ми можемо дозволити своїм думкам зупинитися на тому, що не зробили, чому маємо бути більш духовними або наскільки духовними повинні бути після всіх років своєї християнської віри. У цьому диявольська витівка — змусити нас розмірковувати по власні хиби й недоліки. Відтак якщо зосередимося на тому, чого не робимо або чого не досягли, то дозволимо дияволові одержати перемогу на полі битви нашого розуму.

Зауважу: те, що моя схвильована подруга Шеріл засмутилася, було добрим знаком, навіть якщо вона цього не помічала. За допомоги Духа Святого жінка може відкинути диявола й відвоювати територію, ним украдену.

Біда дійсності Шеріл була в тому, що їй здавалося, наче святе, переможне життя настає після кожної великої перемоги. Так, є часи великих проривів, однак більшість наших перемог приходять нешвидко, поступово. Це подібно до повільного й незначного просування, сантиметр за сантиметром. Оскільки у своєму духовному зростанні ми рухаємось повільно, то часто не усвідомлюємо, наскільки далеко просунулися. І якщо диявол змусить нас вважати, що весь час маємо отримувати духовні перемоги, інакше нас подолано, то йому вдасться звести важливу твердиню.

Отож моя порада Шеріл і всім християнам, які стикаються з цими темними, гнітючими моментами, — послухати слова апостола Павла. Він закликав нас не втомлюватися, або, як сказано в іншому перекладі, «не гніватися». Павло закликає: «Не зупиняйтеся. Не припиняйте боротьби».

Життя — це боротьба, а диявол налаштований перемогти й знищити нас. Подобається вам чи ні, але нам не дістатися місця, де ніколи не доведеться битися. Однак, вірю, це не тільки наша битва. Ісус не лише з нами, але й за нас. Наш Бог поряд, щоби зміцнювати й підбадьорювати нас.

Хочу наголосити, що Шеріл постійно згадувала часи, коли зазнавала невдач. Проте я нагадала їй часи перемог. «Ти думаєш, що диявол усе контролює, однак це неправда. У чомусь ти програла, але й у чомусь досягла успіху. Ти вистояла й домоглася прогресу». 

Не здавайся й не відступай — таке послання нам варто почути. Взоруючи на досвід, я розмірковую над словами Ісаї: «Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім’я твоє, Мій ти. Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум’я» (Ісая 43:1–2).

Це Божа обітниця. До речі, Господь не обіцяє повністю звільнити нас від неприємностей і негараздів. Проте Його обітниця — бути поряд із нами, коли проходитимемо через них. «Не бійтеся», — каже Він. Мало хто задумується над цим посланням. Воно ж бо таки варте, щоб над ним розмірковувати. Отож не біймося, адже Бог із нами! А коли Він поряд, навіщо хвилюватися?

Боже, попри мої невдачі, Ти зі мною й закликаєш мене не здаватися. Будь ласка, допоможи мені пам’ятати, що за Твоєї допомоги я можу перемогти. Молюся в ім’я Ісуса. Амінь.

День 3День 5

Про цей план

Вступ до «Розум — поле битви»

Коли ваш розум стає полем битви, ворог буде використовувати весь свій арсенал, щоб послабити ваші стосунки з Богом. Ці роздуми надихнуть вас на перемогу над гнівом, збентеженням, осудом, страхом, сумнівами. Ці поради вбережуть вас від спроб ворога спантеличити й обманути вас. Ви навчитеся протистояти руйнівним думкам, здобудете силу, натхнення, і що найголовніше, перемогу на полі битви вашого розуму.

More

Дякуємо служінню Джойс Майєр за надання цього плану. Додаткова інформація на: www.joycemeyer.org